Нейтралізуємо вплив дата-центрів: космос чи океан?
Як нейтралізувати негативний вплив дата-центрів: космос чи океан?
Дата-центри стають дедалі більшим тягарем для суспільства: вони підвищують тарифи на комунальні послуги, створюють шумове забруднення та негативно впливають на довкілля, водночас приносячи мінімальну користь місцевій економіці. Попри це, розвиток штучного інтелекту робить їх необхідними.
Видання Forbes повідомляє, що проблемою зайнявся Ілон Маск. Його компанія SpaceX, яка нещодавно вийшла на біржу, планує створити центри обробки даних у космосі. Проєкт передбачає запуск мережі супутників на сонячній енергії, які оброблятимуть дані на орбіті та передаватимуть їх на Землю.
Згідно з планами SpaceX, перші орбітальні дата-центри можуть з’явитися вже у 2028 році. Однак у документації щодо первинного публічного розміщення акцій (IPO) немає оцінки витрат на реалізацію проєкту. Натомість компанія наголошує на ризиках: ініціатива пов’язана зі значною технічною складністю, використанням неперевірених технологій та тих, що ще не існують або потребують доопрацювання. Юристи SpaceX підкреслюють, що комерційна життєздатність проєкту залишається під питанням.
Плавучі дата-центри: енергія хвиль та холод океану
Альтернативний підхід пропонує стартап Panthalassa з Портленда (штат Орегон), який підтримують венчурні інвестори на чолі з Пітером Тілем — давнім партнером Маска. Компанія вже десятиліття працює над розробкою плавучих центрів обробки даних, які генерують енергію завдяки руху хвиль та охолоджуються морською водою.
Перші комерційні об’єкти Panthalassa можуть запрацювати у 2027 році — на рік раніше, ніж орбітальні дата-центри SpaceX. Прототип Ocean-2, який тестується біля узбережжя штату Вашингтон, схожий на промислову морську вежу заввишки 70 метрів. Більша частина конструкції занурена під воду, а над поверхнею височіє сферичний резервуар.
Принцип роботи простий: хвилі піднімають і опускають вежу, змушуючи воду надходити через горловину у верхній резервуар, а потім проходити через турбіну, яка генерує до одного мегавата електроенергії. Наступна версія установки вже оснащуватиметься мікросхемами для навчання моделей штучного інтелекту, а дані передаватимуться через супутник — аналогічно концепції SpaceX.
Panthalassa — не перша компанія, яка розглядає океан як альтернативне місце для дата-центрів. Microsoft протягом кількох років тестувала підводні установки біля берегів Шотландії, а Китай експериментує з підводними центрами, що працюють на енергії вітру. Однак у цих проєктах океан використовується переважно як охолоджувач, тоді як Panthalassa розглядає його ще й як джерело енергії.
«Ми працюємо в глибоководних районах, де енергія хвиль доступна у найбільшій кількості, на відміну від мілководних прибережних зон. Наші установки самохідні та здатні автономно переміщуватися. Вони не закріплені на морському дні», — розповів генеральний директор і співзасновник компанії Гарт Шелдон-Кулсон.
Що життєздатніше: космос чи океан?
Ідея створення дата-центрів у космосі та на морі має спільну мету — використання безкоштовних і доступних джерел енергії. У першому випадку це сонячна енергія на орбіті, у другому — енергія хвиль Південного океану. Однак, на думку експертів, океанічне рішення має переваги з точки зору логістики.
Розміщення обладнання у відкритому морі — складне завдання, але виведення його на орбіту пов’язане з ще більшими труднощами та витратами. Наприклад, один запуск ракети SpaceX коштує до 90 мільйонів доларів.
«Якщо порівняти вартість доставки однієї тонни обладнання в океан і в космос, то різниця вражає: у космос — у сто разів дорожче. Навіть якщо ми помиляємося на порядок, океанічне рішення все одно залишається у десять разів вигіднішим», — зазначив експерт.
Майбутнє Panthalassa: «зелений» водень та аміак
Якщо модель плавучого дата-центру виявиться успішною, наступним кроком компанії стане виробництво водню та аміаку без викидів вуглекислого газу. Для цього використовуватимуть знесолену морську воду та електролізери, які розщеплюють молекули води на водень і кисень.
За словами представників Panthalassa, виробництво «зеленого» водню таким способом обійдеться значно дешевше, ніж за допомогою сонячної енергії.
«Ми працюємо з надзвичайно низькими витратами на енергію. Вартість виробленої нами електроенергії становить близько 2 центів за кіловат-годину, а коефіцієнт використання потужності перевищує 90%», — пояснив Шелдон-Кулсон.
SpaceX: нові рекорди Ілона Маска
Після первинного розміщення акцій SpaceX статок Ілона Маска досяг одного трильйона доларів, зробивши його першою людиною в історії з таким капіталом.
До продажу акцій журнал Forbes оцінював статки Маска у 780 мільярдів доларів. Після IPO, згідно з розрахунками Reuters, його капітал перевищив 1,1 трильйона доларів.
