Робот-монах Ґабі: Перший буддійський робот-гуманоїд

Робот Ґабі: Перший у світі монах-гуманоїд прийняв буддійські обіти в Південній Кореї

6 травня у столичному храмі Чогеса, Південна Корея, відбулася знакова подія, що вже названа символом нової епохи співіснування людей і штучного інтелекту. Гуманоїдний робот Ґабі офіційно прийняв буддійські обіти та отримав дхармівське ім’я. Хоча Ґабі не є першим релігійним роботом в Азії, його повне проходження обряду сугє робить цей випадок унікальним.

Церемонія посвячення та адаптовані обіти

Церемонія проходила у храмовому дворі перед залою Тхеунджон – місцем, де щороку збираються тисячі вірян напередодні Дня народження Будди. Ґабі, модель G1 від китайської компанії Unitree Robotics, заввишки 130 сантиметрів і вагою близько 35 кілограмів, увійшов до зали в традиційному сіро-коричневому чернечому одязі та чорному взутті, прикрашений чотками зі 108 намистин на шиї.

Обряд сугє передбачає прийняття п’яти заповідей. Для Ґабі ці заповіді були спеціально адаптовані за допомогою ШІ-платформ Gemini та ChatGPT, замінивши класичні буддійські приписи на механічну версію:

• Не завдавати шкоди живим істотам.
• Не ушкоджувати інших роботів і майно.
• Підкорятися людям і не сперечатися.
• Уникати обману.
• Економити енергію – не заряджатися понаднормово.

Навіть традиційний очисний ритуал йонбі, під час якого новачкам прикладають тліючу пахощу до руки, був адаптований: на корпус Ґабі наклеїли наліпку Фестивалю паперових ліхтарів.

Ім'я та його значення

Ченець Сон Вон, відповідальний за культурні справи ордену Чоге — найбільшої буддійської організації Кореї — пояснив вибір імені Ґабі:

“Ми намагалися підібрати ім’я, яке легко вимовляти й яке не звучить по-старомодному — ім’я, що символізує поширення милосердя Будди по всьому світу”.

Слово Ґабі поєднує корейське поняття милосердя та є алюзією на ім’я Сіддхартха.

Не перший, але унікальний: інші релігійні роботи

Втім, Ґабі не є першим релігійним роботом у регіоні. З 2019 року в кіотському храмі Кодайдзі діє Міндар — антропоморфний робот у вигляді бодхісатви Каннон, що читає проповіді й відповідає на запитання; його розробка коштувала близько мільйона доларів. У 2017 році японська компанія Nissei Eco представила робота Pepper для проведення похоронних буддійських церемоній. А в лютому 2026 року в токійському храмі Сьорен-ін запрацював Buddharoid — система на базі ChatGPT, навчена на буддійських текстах.

Унікальність Ґабі полягає саме в проходженні повноцінного обряду посвячення сугє, якого жоден робот до нього не проходив.

Офіційна позиція та скептицизм

Орден Чоге в офіційній заяві зазначив: “Посвячення робота означає, що технології мають використовуватися відповідно до цінностей співчуття, мудрості та відповідальності”, назвавши подію символом нових можливостей для спільного існування людей і машин.

Однак, щодо подібних ініціатив існує скептицизм, підкріплений дослідницькими даними. У 2023 році науковці Університету Чикаго опублікували у Journal of Experimental Psychology: General результати досліджень у буддійських і даоських храмах Японії та Сінгапуру. Вони з’ясували, що відвідувачі, які слухали проповідь від робота Міндар у храмі Кодайдзі, жертвували на 12% менше, ніж ті, хто чув живого ченця.

Провідний дослідник Джошуа Джексон із Чиказької школи бізнесу зазначив: “Здається, роботи щороку захоплюють дедалі більше професій, але я не був би певен, що релігійні лідери коли-небудь будуть повністю автоматизовані — бо їм потрібна довіра, а роботи її не мають”.

Антропологиня Суджун Кім із Університету Джонса Гопкінса, яка спеціалізується на буддизмі Східної Азії, охарактеризувала кейс із Ґабі як “унікальну маркетингову стратегію для підвищення видимості”. Дзен-інструктор Ноа Намгун із корейського буддійського храму в Нью-Йорку назвав подію “досить дивною” та зауважив, що вона відображає “щось соціально-економічне, а не духовне”. Водночас він не відкинув можливої практичної ролі машини:

“Чернець покликаний допомагати іншим звільнятися. Якщо робот здатен на це — він може бути корисним”.

Стратегія на тлі змін: Мотиви ордену Чоге

Для розуміння мотивів ордену Чоге важливий демографічний контекст. Станом на 2023 рік близько 17% корейців ідентифікують себе як буддисти, тоді як понад половина населення — 51% — не належить до жодної конфесії. Кількість нових послушників ордену невпинно скорочується: якщо 1999 року до нього вступили 532 особи, то 2022-го — лише 63.

На тлі цих тенденцій глава ордену на початку 2026 року публічно оголосив курс на інтеграцію ШІ в релігійне життя — посвячення Ґабі стало першим публічним кроком у цьому напрямку.

Ченець Сон Вон підсумував: “На нинішньому етапі це може виглядати дещо незвично… але ми сподіваємося, що ці п’ять заповідей сприйматимуться як базові принципи не лише для буддистів, а й для суспільства, яке існує поряд із роботами”. Чи спрацює ця стратегія — покажуть не обряди, а цифри пожертв і кількість нових вірян.

Майбутні кроки Ґабі

Після церемонії Ґабі взяв участь у ритуальному обході ступи. Найближчим часом він долучиться до Фестивалю паперових ліхтарів Йондинхве — разом із трьома іншими буддійськими роботами: Сокчею, Мохі та Нісою. Цей фестиваль внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.