⚡ Терміново
UkrPulse
Штучний інтелект

ШІ-перегони озброєнь: хто керуватиме майбутнім війни?

· 4 хв читання
ШІ-перегони озброєнь: хто керуватиме майбутнім війни?
Світові наддержави вступили в гонку озброєнь, зосередившись на розробці автономної зброї на базі штучного інтелекту. Ця технологія може кардинально змінити характер війни, роблячи битви швидшими та непередбачуванішими.

Глобальні перегони озброєнь: наддержави змагаються у розробці автономної зброї на базі Штучного Інтелекту

Дрони вже кардинально змінили характер бойових дій в Україні, а тепер світові потуги прагнуть навчити їх діяти повністю автономно. Це викликає серйозне занепокоєння, адже розробка автономних систем озброєння на базі штучного інтелекту перетворилася на глобальні перегони між наддержавами.

Зокрема, демонстрація Китаєм моделей безпілотників, здатних автономно літати разом із винищувачами в бою, викликала тривогу у США. За даними джерел The New York Times, Пентагон дійшов висновку, що американська програма зі створення безпілотних бойових дронів відстає від китайської.

У відповідь на це американські військові активно стимулюють оборонні компанії. Наприклад, каліфорнійський стартап Anduril розпочав виробництво дронів зі штучним інтелектом на три місяці раніше запланованого терміну, що підкреслює інтенсивність цих зусиль.

Ключовим завданням нових розробок є забезпечення самостійної роботи з використанням штучного інтелекту. Ця технологія значно зменшує потребу у втручанні людини в процес прийняття рішень щодо ураження рухомих цілей або захисту від нападу. Деякі дрони вже зараз здатні координувати атаки на таких швидкостях і висотах, яких можуть досягти лише небагато пілотів-людей. А централізовані системи, керовані ШІ, аналізують розвідувальні дані, щоб миттєво рекомендувати цілі для авіаударів.

Конкуренція виходить далеко за межі США та Китаю. Росія та Україна, перебуваючи у стані війни, прагнуть отримати будь-яку технологічну перевагу. Індія, Ізраїль, Іран та інші країни активно інвестують у військовий штучний інтелект. Водночас Франція, Німеччина, Велика Британія та Польща переозброюються, висловлюючи сумніви щодо відданості адміністрації Трампа НАТО.

Представники оборонного та розвідувального секторів зазначають: кожна країна прагне накопичити найсучасніші технологічні арсенали, готуючись до потенційних конфліктів, де боротьба з дронами та алгоритмами вимагатиме методів, непідвладних людині. Військові можливості штучного інтелекту лише починають розкриватися. За словами чиновників, ця технологія, що не потребує пауз, їжі, пиття чи сну, має потенціал кардинально змінити хід війни, зробивши битви швидшими та непередбачуванішими.

Два американські чиновники повідомили, що Китай та Росія експериментують із наданням штучному інтелекту можливості самостійно приймати рішення на полі бою. Китай розробляє системи, здатні координувати атаки десятків автономних дронів без участі людини. Росія, своєю чергою, створює дрони Lancet, які можуть кружляти в небі та автономно вибирати цілі; ці БПЛА, спочатку керовані людьми, тепер оснащені функціями автономного наведення.

Практичне застосування Штучного Інтелекту у війні

Яскравим прикладом використання ШІ у сучасних конфліктах є платформа Palantir, яку США протестували під час війни з Іраном. Високопосадовець Пентагону описав комп'ютеризовану війну так: коли супутники виявляють ціль, наприклад, склад або колону вантажівок, оператор виділяє її для атаки в режимі реального часу. Програмне забезпечення штучного інтелекту за лічені секунди пропонує оптимальну зброю, розраховує потреби в паливі та боєприпасах, оцінює вартість і створює план удару.

Таким чином, система Palantir аналізує розвідувальні дані з різних джерел, генерує пріоритетні списки цілей та рекомендує відповідну зброю, практично усуваючи затримку між ідентифікацією цілі та її знищенням.

Протягом останніх місяців Україна почала ділитися своїми бойовими базами даних з Palantir та іншими компаніями, щоб системи штучного інтелекту могли ефективніше навчатися веденню війни. В Європі, де уряди прагнуть зменшити залежність від американських військових, уроки України знайшли широкий відгук. У лютому Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія та Польща оголосили про розробку спільної системи протиповітряної оборони для захисту від безпілотників.

Експерти припускають, що Palantir не єдина подібна система у світі, і Китай також володіє аналогічними розробками. У деяких галузях Китай має явну перевагу: його виробниче домінування дозволяє виготовляти автономну зброю в масштабах, з якими Пентагон не може зрівнятися.

Вплив дронів на фронт: Україна повертає перевагу

Україна зробила значний ривок у розвитку основних типів безпілотних літальних апаратів, і в останні тижні повернула собі перевагу у дроновій війні. З початку року Збройні Сили України значно збільшили застосування безпілотників як на передовій, так і для ударів по російському тилу. При цьому спостерігається збільшення дальності дії та поява нових технічних рішень.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також відзначили, що Україна посилила свою ударну кампанію проти логістики, військової техніки та живої сили Російської Федерації з кінця минулого року та на початку поточного.

Джерело: unian

Часті запитання

Наддержави, такі як США та Китай, лідирують у глобальних перегонах озброєнь зі створення автономної зброї на базі ШІ. Також у цій сфері активно інвестують Росія, Україна, Індія, Ізраїль, Іран, Франція, Німеччина, Велика Британія та Польща.
Штучний інтелект дозволяє дронам діяти повністю автономно, зменшуючи потребу у втручанні людини в прийняття рішень щодо ураження цілей. Системи, керовані ШІ, можуть аналізувати розвідувальні дані та миттєво рекомендувати цілі для ударів, роблячи битви швидшими та непередбачуванішими.
Китай демонструє безпілотники, здатні автономно літати разом із винищувачами, а Росія створює дрони Lancet з функціями автономного наведення. Також згадується платформа Palantir, яку США тестували під час війни з Іраном для комп'ютеризованого виявлення цілей.
Автономні системи озброєння на базі ШІ перетворилися на глобальні перегони, що викликає серйозне занепокоєння через потенційне зменшення людського контролю над прийняттям рішень щодо застосування сили.