Українські дрони-вбивці: ШІ атакував цілі під Бахмутом
Українські дрони-вбивці: як ШІ самостійно атакував цілі під Бахмутом
Два роки тому неподалік Бахмута та Часового Яру відбувся таємний експеримент, про який стало відомо лише зараз. Десять безпілотників-квадрокоптерів "Термінатор" стартували без участі операторів, подолали від трьох до п'яти кілометрів у напрямку лінії фронту та автономно знищили все живе у визначеній зоні. Жодна людина не контролювала процес, жоден екран не транслював відео. Рішення про атаку прийняв штучний інтелект.
Механізм роботи системи
Дрони були запрограмовані на повністю автономний політ від самого запуску. Після подолання заданої відстані активувався так званий "режим Термінатора" – бортовий ШІ починав самостійно сканувати територію, ідентифікувати цілі та атакувати їх без будь-якого зв'язку з оператором.
"Ми просто запускаємо їх і знаємо, що все буде знищено – все, що потрапить у цю зону", – розповів розробник технології Олександр Коханівський.
За його словами, під час місії дрони не мали жодного зв'язку із зовнішнім світом: ні відеопотоку, ні можливості втручання чи скасування атаки. Пізніше оператори відправили пілотовані безпілотники для оцінки результатів і зафіксували знищення кількох військових та вантажівки.
Юридична колізія: експеримент порушував українське законодавство
Найбільш суперечливий аспект цієї історії – правовий. Україна офіційно забороняє використання ШІ на фінальному етапі ураження цілей. Рішення про ліквідацію людини має приймати виключно людина. Проте тест 2024 року фактично порушував ці норми.
Міністерство оборони України не надало коментарів щодо операції. Представник 21-го окремого полку безпілотних систем заявив, що його підрозділ використовує лише напівавтономні системи та дотримується міжнародного гуманітарного права.
Водночас Коханівський повідомив, що уряд веде переговори з оборонними компаніями щодо пом'якшення цих правил. Наразі він очолює компанію Aero Center, яка розробляє автономні перехоплювачі для знищення російських дронів-камікадзе "Shahed". Система ALITA з 16 пусковими установками та 64 дронами має бути готова до жовтня 2026 року.
Чому інформацію розкрили лише зараз
Коханівський оприлюднив дані про експеримент свідомо – під час прес-заходу в посольстві України. Це стратегічний крок: розробник лобіює пом'якшення законодавства щодо автономних систем і одночасно просуває власний продукт. Заява "ми вже робили це у 2024 році" є вагомим аргументом у переговорах з Міноборони та ефективним маркетинговим ходом для потенційних інвесторів ALITA.
Чи був це поодинокий випадок?
Офіційна позиція Коханівського стримана: це був лише тест, який не отримав подальшого впровадження через регуляторні обмеження. Проте є кілька моментів, які викликають сумніви:
- Розробник визнав, що не був присутній під час операції особисто – інформацію про результати він отримав з чужих слів;
- В умовах активного глушіння GPS та блокування сигналів дрони фізично змушені працювати автономно на фінальній ділянці маршруту. Це відбувається постійно, хоча й без офіційного статусу "режиму Термінатора";
- Міноборони України жодного разу не відповіло на запити, що може свідчити про небажання коментувати ситуацію.
Новий етап у розвитку військових технологій
До цього найближчим задокументованим випадком вважався звіт ООН 2021 року про турецький дрон Kargu-2 у Лівії, проте жертв тоді не було підтверджено. Тест "Термінатора" під Бахмутом став першим офіційно зафіксованим випадком, коли штучний інтелект самостійно ухвалив рішення про ліквідацію людей на полі бою.
Експерти оцінили цю подію по-різному. Один з академіків назвав її жахливою та "крадіжкою людської гідності", інший зазначив, що результати тесту, навпаки, довели ефективність участі людини в процесі прийняття рішень з військової точки зору.
Офіційно проєкт "Термінатор" не отримав розвитку після експерименту. Проте реальна ситуація, ймовірно, інша: повністю автономні системи ураження на полі бою вже давно не є винятком – просто про це не говорять публічно. Коханівський став першим, хто відкрито озвучив цю проблему.
З іншого боку, якщо військові ресурси противника знищуються без участі операторів – чи можна вважати це поганим результатом?
