Найдавніша радіогалактика у Всесвіті: відкриття астрономів

Астрономи дослідили одну з найдавніших радіогалактик у Всесвіті

Науковці вивчили далеку радіогалактику TGSS J1530+1049, світло від якої досягло Землі лише через понад 12 мільярдів років після подорожі крізь космос. Спостереження дозволили детально проаналізувати структуру її активного ядра та навколишнє середовище.

Ця галактика існувала в епоху, коли вік Всесвіту становив лише близько 1,5 мільярда років — трохи більше однієї десятої від його нинішнього віку. Для дослідження радіовипромінювання вчені використали надчутливу Європейську мережу VLBI та систему радіотелескопів MERLIN у Великій Британії.

Завдяки високій роздільній здатності зображень астрономи змогли визначити форму та розташування ключових структур навколо активного ядра галактики: гігантських викидів (лопатей) та компактних гарячих плям. Отримані дані зіставили з інфрачервоними спостереженнями космічного телескопа «Джеймс Вебб», які допомогли скласти карту іонізованого газу в околицях галактики.

Поєднання цих спостережень дало змогу отримати цілісну картину швидкого розвитку молодого активного ядра та його складного космічного оточення.

Ключові відкриття дослідження

Радіозображення високої роздільної здатності показали, що діаметр TGSS J1530+1049 становить лише близько 17 тисяч світлових років. Такі невеликі розміри свідчать про те, що активне ядро галактики є молодим за космічними мірками.

Дослідники класифікують цей об’єкт як симетричну радіогалактику середнього розміру, яка, ймовірно, є попередником гігантських радіогалактик, що формуються пізніше.

Навколишнє середовище молодої радіогалактики виявилося надзвичайно складним і динамічним. Спостереження зафіксували активну взаємодію викидів речовини з чорної діри (радіоструменів) із навколишніми газовими хмарами. Крім того, на порівняно невеликій відстані — усього кілька десятків тисяч світлових років — розташовані ще кілька масивних галактик із активним зореутворенням. З часом ці галактики, ймовірно, зіллються в одну велику систему.

На сьогодні відомо вкрай мало таких ранніх радіогалактик. Це дослідження допомагає зрозуміти, як у молодому Всесвіті за короткий час сформувалися перші надмасивні чорні діри та як вони впливали на навколишній газ і процеси зореутворення.

Отримані результати вказують на те, що TGSS J1530+1049 може бути прототипом «попередниці» гігантських еліптичних галактик, які спостерігаються у близькому Всесвіті. Це також проливає світло на механізми формування великих галактик шляхом злиття менших систем.