Telegram оновлює захист від цензури в Росії: Дуров радить, реальність розчаровує

Месенджер Telegram, який Росія безуспішно намагається заблокувати, випустив спеціальне оновлення – модернізований протокол захисту від цензури. Теоретично, це нововведення має дозволити користувачам отримувати доступ до платформи навіть у регіонах, де її офіційно блокують.

Засновник Telegram Павло Дуров закликав користувачів у Росії «оновити свої додатки, щоб залишатися на зв'язку, незважаючи на заборону».

Окрім оновлення, Дуров також порадив росіянам встановити одразу кілька VPN-сервісів та проксі-серверів, закликавши допомагати друзям та родичам у цьому. Важливе застереження від Дурова стосується використання російських додатків: він радить уникати їх запуску при увімкненому VPN, оскільки такі програми можуть повідомляти владі про використання обхідних шляхів, що потенційно призведе до блокування їхньої роботи на пристрої.

Дуров висловив задоволення від того, що «більшість людей вже це роблять», додавши: «Завдяки цьому "цифровому опору" використання Telegram у Росії залишалося стабільним протягом останнього тижня, незважаючи на повну заборону».

Однак, попри оптимістичні заяви Дурова та оновлений протокол, численні користувачі з Росії продовжують скаржитися на проблеми з доступом до Telegram. Основною причиною є масове блокування російським режимом проксі-серверів. Крім того, підтверджується інформація про те, що російські додатки, особливо мобільні банкінги, активно повідомляють владі про використання VPN-сервісів на пристроях користувачів, що робить їх «найагресивнішими» у цьому контексті.

Блокування Telegram та обмеження інтернету в РФ

Нагадаємо, спроби блокування Telegram у Росії розпочалися раніше запланованого терміну. Вже станом на 11 квітня месенджер функціонував у РФ з значними перебоями.

Раніше російські ЗМІ повідомляли, що Кремль планував заблокувати Telegram на всій території РФ вже на початку квітня, а саме з 1 квітня цього року.

У відповідь на ці плани, 29 березня у багатьох великих містах Росії відбулися мітинги за «вільний інтернет». Ці акції протесту завершилися затриманнями: від 3 до 12 осіб було арештовано, тоді як більшість учасників були просто відтіснені правоохоронцями.