Відтворять Олександрійський маяк у віртуальному просторі
Вчені планують відтворити легендарний Олександрійський маяк у віртуальному просторі
Після століть перебування на морському дні, 22 масивні кам'яні блоки стародавнього Олександрійського маяка, одного з Семи чудес стародавнього світу, були успішно підняті з Середземного моря. Ця знахідка стала ключовим етапом у реалізації амбітного проєкту цифрової реконструкції під назвою «PHAROS», про який пише видання Ecoticias.
Очолює проєкт археолог та архітектор Ізабель Хайрі з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS), у співпраці з Олександрійським центром досліджень Єгипту (CEAlex) при Міністерстві туризму та старожитностей Єгипту. Кінцева мета – створити повноцінну віртуальну копію величного маяка, використовуючи найсучасніші технології.
Серед нещодавно виявлених артефактів – грандіозні перемички та стійки монументального входу до маяка, його порогові камені, фундаментні плити, а також фрагментарні залишки раніше невідомого пілона. Особливу увагу привертає дверний отвір цього пілона, що поєднує єгипетські стилістичні елементи з грецькими будівельними техніками. Це яскраво свідчить про багату культурну палітру елліністичної Олександрії.
Зазначимо, що десятки фрагментів, піднятих ще у 1995 та 1996 роках, вже доступні для огляду на відкритих майданчиках в Олександрії, як повідомляє CEAlex.
Цифровий двійник легенди
Після ретельної документації та обробки за допомогою фотограмметрії, отримані 3D-моделі цих блоків будуть передані інженерам-волонтерам. Їхнє завдання – розв'язати «гігантську археологічну головоломку», віртуально встановлюючи кожен блок на його первісне місце.
Це не робота з нуля. CNRS та його партнери вже оцифрували понад 100 блоків під водою за останнє десятиліття. За даними CEAlex, до початку 2020 року було створено 154 цифрові дублікати блоків та фрагментів, що є значною основою для віртуальної реконструкції.
На практиці цифровий двійник – це набагато більше, ніж просто ефектне зображення для музейної експозиції. Він дає змогу командам перевіряти гіпотези щодо будівництва маяка та причин його обвалення, уникаючи при цьому необхідності багаторазово переміщати крихкі та важкі артефакти в жвавій гавані.
Дайвери та археологи ідентифікували у цьому районі майже 3500 архітектурних об'єктів, серед яких колосальні статуї, обеліски та сфінкси. Цей величезний каталог є не лише важливим історичним джерелом, а й доказом того, що морське дно тут є справжнім історичним архівом, інтегрованим у живу прибережну систему.
Історія легендарного Фароса
Олександрійський маяк, відомий також як Фарос, був збудований на початку III століття до н. е. за правління Птолемея I Сотера. Його творцем був грецький архітектор Сострат Кнідський. Маяк височів на понад 100 метрів над островом Фарос, забезпечуючи безпечне плавання кораблів у підступних водах Олександрії.
Понад 1600 років Фарос залишався однією з найвищих рукотворних споруд у світі. На жаль, землетрус 1303 року остаточно вивів його з ладу. Камені, що залишилися від зруйнованої споруди, були використані султаном Аль-Ашрафом Сайф ад-Діном Каїтом для будівництва фортеці Кайт-Бей на цьому ж місці у 1477 році.
