Вірджинія тоне через дата-центри: екологічна катастрофа
Вірджинія тоне в дата-центрах: як "Алея серверів" висушує річки та отруює повітря
Річка Потомак, що постачає питну воду Білому дому, Капітолію та Пентагону, цього року опустилася до найнижчого рівня за 130 років спостережень. Головна причина – стрімке розростання дата-центрів у Північній Вірджинії, які обслуговують глобальний попит на хмарні сервіси та штучний інтелект. Цей регіон отримав промовисту назву – "Алея дата-центрів".
За офіційними даними, у Вірджинії розташовані тисячі серверних комплексів, які споживають мільярди галонів води щорічно. До 2030-х років тут може з'явитися до тисячі нових об'єктів, які займуть майже 20 000 акрів землі. Федеральна ініціатива Stargate, що передбачає залучення 500 мільярдів доларів приватних інвестицій в інфраструктуру даних, лише посилює ситуацію.
Один середній дата-центр споживає близько 100 мільйонів галонів води на рік – стільки, скільки витрачають приблизно тисяча американських домогосподарств. У 2023 році дата-центри Північної Вірджинії використали майже 2 мільярди галонів води з Потомаку – на 63% більше, ніж чотири роки тому. У пікові літні місяці на них припадає до 12% усього водозабору з річки. До 2035 року ця частка може зрости до чверті від загального водоспоживання столичного регіону.
Некомерційна організація American Rivers у 2026 році визнала Потомак найбільш зникаючою річкою США саме через стрімке розширення водомістких дата-центрів. Станом на квітень цього року 92% території Вірджинії перебувають в умовах серйозної посухи, а рівень річки досяг найнижчої позначки за понад століття.
Забруднення повітря та передчасні смерті
Дата-центри не лише висушують річки, а й отруюють повітря. У Вірджинії налічується понад 4 000 резервних дизельних генераторів, які сукупно працюють від 35 000 до 51 000 годин на рік. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту, дрібнодисперсні частинки та чадний газ.
Дослідження Університету Співдружності Вірджинії 2026 року показало, що лише один об'єкт – Vantage Data Center в окрузі Лаудон – може щороку завдавати шкоди здоров'ю мешканців на суму від 53 до 99 мільйонів доларів. За розрахунками науковців, за 30 років роботи цей центр може спричинити від 102 до 195 передчасних смертей.
Найбільше забруднення зазнають найменш захищені громади. Як встановили дослідники, райони з найвищим рівнем впливу збігаються з територіями, офіційно визнаними малозабезпеченими або населеними переважно расовими меншинами згідно із Законом про екологічну справедливість Вірджинії.
Шум, який не замовкає
Рівень шуму поблизу дата-центрів зазвичай становить від 40 до 59 децибелів – це порівняно зі звуком помірного дощу або звичайної розмови. Однак постійний низькочастотний гул створює серйозні проблеми: він легше проникає крізь стіни й гірше блокується стандартними засобами захисту слуху, ніж високі частоти.
Агентство з охорони довкілля США рекомендує не перевищувати рівень вуличного шуму у 55 децибел. Дата-центри поблизу житлових кварталів нерідко долають цей поріг. Тривалий вплив такого шуму пов'язують із серцево-судинними порушеннями, погіршенням когнітивних функцій і проблемами з психічним здоров'ям. Особливо вразливими є діти – у них хронічний шумовий фон знижує концентрацію уваги та успішність у навчанні.
Довіра мешканців підірвана
Згідно з опитуванням Post-Schar School, лише 35% виборців сьогодні погодилися б на появу нового дата-центру в їхній громаді. Ще у 2023 році таких було 69%. Експерти наголошують: вирішення проблеми вимагає системного підходу, а не реактивних заходів.
Серед пропозицій – запровадження загальнодержавної системи видачі дозволів для великих об'єктів, прив'язування податкових пільг до використання чистої енергії та зобов'язання компаній застосовувати технології замкнутого циклу водоспоживання.
Інші екологічні загрози
Дослідники попереджають: найбільший у світі тропічний ліс Амазонки, який називають "легенями планети", може почати перетворюватися на суху савану вже у 2040 році. Раніше вважалося, що ліс витримає потепління на 4 градуси, проте нові аналізи свідчать, що незворотні зміни почнуться вже при підвищенні температури на 1,5-1,9 градуса Цельсія.
Гібралтар продовжує скидати всі неочищені стоки у Середземне море. Стічні води зливаються у море з південної частини півострова – району Europa Point. Влада пояснює це "високим рівнем природного розсіювання", який нібито зменшує вплив забруднення. Однак екологи б'ють на сполох: територія, яка мала б бути захищеною для дикої природи, часто вкрита сміттям – "вологими серветками та пластиком, що заплуталися у водоростях і лежать на скелях".