Загублене місто: життя під океаном у незвичайних умовах
Унікальне підводне "Загублене місто": де життя процвітає в екстремальних умовах
Науковці виявили на дні океану дивовижний підводний ландшафт, який не має аналогів на Землі. Йдеться про гідротермальне поле "Загублене місто", розташоване на вершині підводної гори на захід від Середньоатлантичного хребта. Цей унікальний об’єкт піднімається на висоту понад 700 метрів під поверхнею океану у вигляді масиву велетенських карбонатних утворень.
Відкрите у 2000 році, "Загублене місто" сьогодні вважається найдовговічнішою системою гідротермальних джерел у світі. Воно дає безпрецедентне уявлення про те, як могло зародитися життя в екстремальних умовах.
Позаземний ландшафт веж і димарів
У ландшафті "Загубленого міста" домінують велетенські моноліти та менші шпилі – від крихітних грибоподібних утворень до структур заввишки близько 60 метрів.
"Ці кальцитові димарі примарно світяться блакитним світлом під променями дистанційно керованих апаратів, створюючи враження позаземного горизонту, застиглого в часі", – зазначають дослідники.
На відміну від типових "чорних димарів", гідротермальні системи "Загубленого міста" виробляють у 100 разів більше водню та метану, виділяючи значно менше тепла. Ця унікальна хімічна реакція дозволяє підтримувати різноманітні мікробіологічні спільноти навіть за відсутності кисню, формуючи екосистему, повністю незалежну від сонячного світла.
Найвища з цих структур, названа "Посейдон", сягає понад 60 метрів і символізує як геологічну стійкість, так і біологічну життєздатність.
Хімічні процеси та походження життя
Дослідження Університету Вашингтона показали, що "Загублене місто" виробляє життєво важливі хімічні речовини в обсягах, нетипових для звичайних гідротермальних джерел.
"Вуглеводні, такі як метан і водень – будівельні блоки клітинного життя – утворюються в результаті взаємодії морської води з мантійними породами (процес серпентинізації), а не з біологічних чи атмосферних джерел", – наголошують науковці.
Ці рідини містять у 10–100 разів більше водню та вуглеводнів, ніж "чорні димарі", створюючи лужне середовище, сприятливе для розвитку мікроорганізмів.
На відміну від кислих, багатих на залізо та сірку умов "чорних димарів", у гідротермальних джерелах "Загубленого міста" переважають майже чисті карбонати. Вони утворюють велетенські структури та шпилі, які значно перевершують за розмірами типові гідротермальні системи.
Життя, що процвітає в екстремальних умовах
Незважаючи на суворі умови, "Загублене місто" кишить життям. У димоходах мешкають равлики, ракоподібні, краби, креветки, морські їжаки та вугри, які харчуються вуглеводнями, що виділяються з гідротермальних джерел.
Бактерії утворюють щільні килимки на поверхнях мінералів, створюючи мікрокосм, здатний витримувати екстремальний тиск і температури до 40°C.
Гідротермальні джерела цього поля надзвичайно стабільні порівняно з вулканічними "чорними димарями", які часто руйнуються через кілька десятиліть. Така довговічність дозволяє розвиватися складним екологічним мережам, надаючи вченим унікальну можливість вивчати життя в ізольованих екстремальних середовищах.
Дослідники підкреслюють, що ці відкриття можуть допомогти зрозуміти, як життя може існувати в подібних умовах на інших планетах.
Інші наукові відкриття
Вчені дослідили незвичайний астероїд-"арахіс" і виявили, що він обертається навколо двох осей, через що хитається під час руху Сонячною системою.
Також повідомлялося про метеорит, який впав у фермерському містечку. Всередині нього виявили зоряний пил, старший за всю Сонячну систему. У цій породі були мікроскопічні зерна, найдавніші з яких утворилися близько 7 мільярдів років тому – задовго до появи Сонця.
