Клонування: ризики та проблеми, які варто знати
Клонування має свої межі
Технологія клонування десятиліттями вабить вчених перспективою перемогти час і природу, відкривши двері до революції в медицині, сільському господарстві та збереженні вимираючих видів. Проте за цією блискучою перспективою ховаються серйозні загрози і проблеми.
У лабораторії Університету Яманаші японські дослідники провели безпрецедентний за тривалістю експеримент з послідовного клонування ссавців. Вони почали з однієї-єдиної самки-донора і протягом двадцяти років створювали її точні генетичні копії, використовуючи той самий метод перенесення ядер, що й при створенні знаменитої вівці Доллі.
Експеримент
Кожні три-чотири місяці, коли клонована миша досягала тримісячного віку, вчені брали з неї клітини і відтворювали наступне покоління. Зовні тварини майже не відрізнялися: той самий статевий склад, той самий малюнок забарвлення шерсті. Здавалося, так клонування може тривати вічно.
Науковці розповідають, що на перших етапах нічого не віщувало проблем. Ще у 2013 році вони повідомляли, що перші 25 поколінь клонованих мишей виглядають цілком здоровими. Жодних очевидних генетичних тривожних сигналів не було.
Результати експерименту
Однак, як зазначається в новій публікації, все змінилося, коли лінія перевалила за 27-ме покоління. Народжуваність почала стрімко падати. А 58-ме покоління стало останнім. Всі миші, народжені на цьому етапі, прожили лише один день.
За два десятиліття вчені створили понад 1200 клонованих мишей від одного оригінального донора. Це зробило експеримент одним із наймасштабніших і найдовших у історії.
Висновки
Від першого до 57-го покоління в геномі клонованих мишей накопичилося близько 3700 дрібних генетичних "помилок" (однонуклеотидних варіантів) та 80 більших змін, коли окремі ділянки ДНК або зникали, або вставлялися зайві.
"Колись вважалося, що клони ідентичні оригіналу, але завдяки цьому дослідженню стало ясно, що мутації відбуваються з частотою втричі вищою, ніж у потомства, народженого шляхом природного спарювання", - зауважив Терукі Вакояма.
Вчені порівнюють процес із багаторазовим копіюванням однієї й тієї самої фотографії на ксероксі: кожна нова копія chút гірша за попередню, і з часом помилки накопичуються й зображення стає суцільним набором плям.
