Чорне та Азовське моря на межі екологічної катастрофи
Чорне та Азовське моря на межі екологічної катастрофи через війну
Екосистеми Чорного та Азовського морів стрімко деградують через російську агресію та окупацію Криму. В акваторіях півострова фіксують зникнення традиційних видів риб, а експерти фіксують масштабні екологічні зміни. Повну картину ситуації отримати складно, оскільки Росія блокує доступ незалежних науковців та міжнародних дослідників до Криму.
Ключові фактори деградації морських екосистем:
- присутність російського військового флоту;
- активне використання авіації та озброєння;
- ракетні удари по Україні;
- бойові дії в акваторії морів.
Суттєвого удару по екосистемах завдали підрив Каховської ГЕС у 2023 році та розлив мазуту з російських танкерів у Керченській протоці. У 2025 році дослідники фіксували масову загибель дельфінів у Чорному морі.
Доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін зазначає, що Чорне море перебуває під безпрецедентним екологічним тиском. За його словами, війна створила небезпечні умови не лише для судноплавства, а й для морських екосистем та прибережних територій. У морі присутні майже всі типи екологічного впливу, окрім ядерного та біологічного, а найбільшу небезпеку становлять морські міни та боєприпаси.
У Представництві президента України в АРК повідомляють, що Росія понад десятиліття мілітаризує Чорне море, використовуючи його для військових потреб. Акваторія забруднена нафтопродуктами, стічними водами та токсичними речовинами, зокрема кадмієм, міддю, свинцем і хромом. Через дефіцит кисню у воді посилюється процес "цвітіння".
Забруднення води призводить до скорочення популяцій осетрових, судака, деградації природоохоронних територій Керченської протоки, дельти Дунаю та Чорноморського біосферного заповідника. Чорне море має стратегічне значення для регіональної та глобальної безпеки та економіки, але нині воно перетворилося на символ наслідків війни.
Російські експерти визнають проблеми, але не їхні причини
У підконтрольному Росії Інституті біології південних морів заявляють про фактичну втрату запасів цінних видів риб у Чорному морі, зокрема осетрових, султанки, мерланки та шпротів. Однак російські фахівці уникають згадок про військовий фактор, пояснюючи ситуацію "втручанням людини" та глобальними проблемами Світового океану. Офіційна влада РФ публічно не реагує на заяви про масштабне забруднення.
Серйозні екологічні зміни відбуваються і в Азовському морі, де стрімко скорочується популяція бичка — риби, яка десятиліттями була символом азовських курортів. Доцент кафедри зоології та аквакультури підконтрольного РФ КФУ ім. Вернадського Володимир Гайдаєнко пояснює це підвищенням солоності води. Ікра бичка нормально розвивається при солоності 9–11 проміле, тоді як нині цей показник в Азовському морі зріс до 13 проміле. Це може призвести до втрати бичком статусу промислової риби регіону.
У Південній філії російського ВНІРО також повідомляють про скорочення популяцій судака та тарані. Серед причин називають багаторічне браконьєрство, засолення моря та деградацію природних нерестовищ у лиманах і малих річках. На екосистему Азовського моря впливають глобальне потепління, скиди промислових відходів, мазуту та палива, а також наслідки бойових дій — затоплена техніка та руйнування берегової інфраструктури.
Росія планує масовий вилов медуз у Азовському морі
Плани Росії розпочати масштабний вилов медуз в Азовському морі у 2026 році викликали занепокоєння. За словами голови Росриболовства Іллі Шестакова, експериментальний вилов у курортних районах стартує вже у липні. Частину медуз планують використовувати для виробництва желатину та колагену, частину — у харчовій промисловості, решту — знищувати "заради екологічного благополуччя моря".
В українському Центрі національного спротиву такі наміри назвали черговим варварським втручанням в екосистему заради швидкого прибутку. Медузи відіграють важливу роль у морському балансі, контролюючи розмноження планктону. Їхнє масове знищення може призвести до неконтрольованого "цвітіння" води, падіння рівня кисню та подальшого вимирання рибних ресурсів.
Екологічна загроза для всього Причорномор’я
Ще у 2022 році Міністерство захисту довкілля України заявляло, що Росія порушує положення Бухарестської конвенції про охорону Чорного моря. Дії країни-агресора створюють загрозу екологічної катастрофи не лише для України, а й для всіх причорноморських держав.
Українська влада на міжнародних майданчиках називає мілітаризацію Чорного та Азовського морів екоцидом і порушенням міжнародного гуманітарного права. Росія офіційно не коментує ці звинувачення, хоча російські вчені частково визнають негативні зміни біля берегів Криму. За їхніми дослідженнями 2023 року, головними джерелами забруднення є нафтові скиди та стічні води з кримських населених пунктів, проте військовий чинник не згадується.
В Україні наразі немає комплексної стратегії відновлення екологічного стану морів, що омивають Крим. Експерти зазначають, що для цього бракує повноцінних досліджень на місці, а подальші кроки значною мірою залежатимуть від деокупації півострова та її наслідків.
Наслідки війни для Чорного моря
За словами заступника директора з науки УкрНЦЕМ Віктора Коморіна, війна завдала значної шкоди Чорному морю, яке зазнало посиленого антропогенного навантаження. Зросли обсяги надходження в акваторію біогенних речовин, таких як азот, фосфор, нітрати, через руйнування прибережної інфраструктури та забруднення річок.
У море також потрапляють важкі метали, нафтопродукти, вибухові речовини, фрагменти боєприпасів, кораблів, літаків, ракет та дронів.
