Цифровий архів: Україна повертає мистецтво з Херсона
Україна прагне повернути викрадені з Херсона твори мистецтва завдяки унікальному цифровому архіву
Доля майже 10 тисяч предметів мистецтва з колекції Херсонського художнього музею, вивезених російськими окупантами під час захоплення міста, досі залишається невідомою. Про це повідомляє видання The Independent.
Ключову роль у збереженні інформації про колекцію відіграла співробітниця музею Аліна Доценко. Ще до окупації вона встигла створити детальний цифровий архів усіх експонатів. Жорсткі диски з цінною інформацією були надійно приховані від російських загарбників.
За словами Доценко, колекція музею налічувала понад 14 тисяч творів мистецтва, що охоплювали різні регіони світу – "від Америки до Японії". Більшість цих цінностей окупанти завантажили у вантажівки та вивезли до анексованого Росією Криму.
Цінність цифрового архіву: шлях до справедливості
На відміну від багатьох інших розграбованих Росією українських музеїв, у випадку з Херсонським музеєм Україна "точно знає, що було втрачено". Це робить цифровий архів Доценко надзвичайно цінним.
Як зазначає The Independent, цей цифровий архів є найбільш докладним свідченням про культурні цінності, розграбовані під час війни. Він надає прокурорам можливість співпрацювати з Інтерполом для відстеження зниклих творів і притягнення винних до відповідальності.
Подібні вичерпні архіви відсутні в інших музеях, що опинилися під окупацією. Це створює значні труднощі, адже культурні втрати можуть бути стягнуті в суді лише за умови точного доведення кожної позиції.
Приклад Донецького обласного художнього музею ілюструє цю проблему. Його директорка Галина Чумак у 2014 році втекла з окупованого Донецька, зумівши вивезти лише каталоги, що документували близько 1000 з приблизно 15 000 експонатів музею. Український підприємець Олександр Величко наразі займається оцифруванням цих каталогів. Цифрова версія буде передана правоохоронним органам України, що, як очікується, забезпечить часткову юридичну підставу для пред'явлення претензій на право власності на зниклі предмети.
Злочини проти культури: без терміну давності
Прокурори часто змушені покладатися на інформацію з відкритих джерел, оскільки багато випадків мародерства по всій Україні більше нагадують ситуацію в Донецьку, ніж у Херсоні.
Заступниця керівника відділу з військових злочинів Генеральної прокуратури України Анна Сосонська повідомила, що відомство розглядає 23 кримінальні справи, пов’язані зі злочинами у сфері культури. Ці справи охоплюють 174 випадки мародерства, заподіяння шкоди та руйнувань.
Справа Херсонського музею, за словами Сосонської, є однією з пріоритетних саме завдяки наявності цифрового архіву Аліни Доценко.
Російські війська часто свідомо вилучають з музеїв інвентарні книги та іншу документацію, що значно ускладнює встановлення точного переліку викраденого. У таких випадках прокурори змушені відстежувати твори мистецтва за фотографіями, аукціонними записами та іншими онлайн-слідами. Цей процес є вкрай трудомістким і рідко дозволяє відновити цілі колекції, тому справжні масштаби мародерства залишаються невідомими.
Проте, Анна Сосонська наголошує, що злочини проти культури підпадають під дію міжнародного права і не мають терміну давності.
Масштаби руйнувань: українська культурна спадщина під ударом
За час повномасштабної війни в Україні знищено або пошкоджено щонайменше 664 культурні об'єкти. З них 84 мають національне значення, а 514 – місцеве.
- Пошкоджено 211 пам'яток архітектури.
- Пошкоджено 179 пам'яток історії.
- Пошкоджено 18 пам'яток історії монументального мистецтва.
- Пошкоджено 16 археологічних пам'яток.
