Дніпро: 3 загиблих від атаки РФ. Воєнні злочини.

Російська атака на Дніпро: Кількість загиблих зросла до трьох

Кількість жертв нічної дронової атаки, здійсненої російськими військовими на Дніпро, зросла до трьох. Про це повідомив міський голова Дніпра Борис Філатов.

«На жаль, кількість загиблих зросла до трьох», – написав мер у своєму телеграм-каналі, уточнивши, що рятувальники виявили тіло ще однієї жертви.

Раніше було відомо про двох загиблих. Зі ще одним мешканцем будинку, ураженого безпілотником, не було зв’язку. Внаслідок атаки поранень зазнали 10 людей, четверо з яких, включно з двома дітьми, були госпіталізовані.

Систематичні удари по цивільних об'єктах та їх правова оцінка

Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України, використовуючи різні види озброєння – ударні БпЛА, ракети, керовані авіаційні бомби (КАБи), реактивні системи залпового вогню (РСЗВ).

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, є ознакою геноцидних дій.

Дії Росії, що можуть підпадати під визначення геноциду

Правники, дослідники геноцидів та правозахисники вважають, що під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду. До них належать:

• Оголошення намірів про знищення українців: президент Росії та представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України та українців не повинно існувати у майбутньому.
• Публічні заклики до знищення українців.
• Цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя.
• Переслідування та знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією.
• Винищення інтелігенції: вчителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній.
• Запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей.
• Депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності.
• Вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього

• Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
• Країни-учасниці Конвенції (на сьогодні їх 149) мають запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час.
• Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну групу як таку.
• Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове фізичне знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.