Російська атака на автобус у Нікополі: 3 загиблих та 12 поранених

Російські війська атакували автобус у Нікополі: троє загиблих, 12 поранених

Російські війська здійснили атаку FPV-дроном на міський автобус у центрі Нікополя. Внаслідок удару загинули троє людей, ще 12 отримали поранення. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його словами, в момент атаки автобус саме під'їжджав до зупинки. Люди перебували як у салоні транспортного засобу, так і на самій зупинці.

«Це був не випадковий удар. Це свідомий терор проти цивільних. Проти людей, які просто їхали у своїх справах», – наголосив Олександр Ганжа у своєму телеграм-каналі.

Російські атаки: воєнні злочини та ознаки геноциду

Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Для цього вони використовують різні види озброєння: ударні БпЛА, ракети, керовані авіабомби (КАБи) та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ).

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації, підкреслюючи їхній цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, є ознакою геноцидних дій.

Правники, дослідники геноцидів та правозахисники вважають, що під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду.

Ключові ознаки геноциду, які Росія вчиняє проти України:

• Оголошення намірів про знищення українців: президент Росії та представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України та українців не повинно існувати у майбутньому.
• Публічні заклики до знищення українців.
• Цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя.
• Переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією.
• Винищення інтелігенції: вчителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній.
• Запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей.
• Депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності.
• Вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього

• Прийняття: Конвенція була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
• Країни-учасниці: На сьогодні їх 149, вони зобов'язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
• Визначення геноциду: Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
• Ознаки геноциду: Вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Заперечення Росії

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.