Російський дрон атакував маршрутку в Херсоні: семеро постраждалих

Російський дрон скинув вибухівку на маршрутку в Херсоні: семеро постраждалих

Вранці 3 квітня російські військові скинули вибухівку з дрона на маршрутку в Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали семеро людей, повідомив очільник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

«До лікарні доправлено сімох осіб: 19-річну дівчину, трьох жінок віком 68, 50 та 43 роки, а також трьох чоловіків – 71, 63 та 51 року. У всіх потерпілих діагностовано вибухові та закриті черепно-мозкові травми, а також множинні уламкові поранення рук, ніг і тулуба», – йдеться у повідомленні Шанька в Telegram.

За його словами, у найтяжчому стані перебуває 51-річний водій автобуса. Чоловік отримав множинні поранення черевної порожнини та ніг. Решта шість потерпілих – у стані середньої тяжкості.

Обстріли Херсонщини: одна загибла людина та 18 поранених

За даними очільника обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, минулої доби внаслідок російських обстрілів на Херсонщині одна людина загинула, ще 18 – зазнали поранень, серед них одна дитина.

«Російські військові атакували критичну та соціальну інфраструктуру, житлові квартали населених пунктів області. Зокрема, пошкоджено три багатоповерхівки та 12 приватних будинків. Також окупанти завдали ударів по ветеринарному пункту, станції технічного обслуговування та приватних автомобілях», – зазначив Прокудін.

Систематичні атаки на цивільну інфраструктуру

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах країни. Для атак використовуються ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації. Наголошується, що вони мають цілеспрямований характер.

Ознаки геноциду: експертна думка

Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги експерти розглядають як ознаку геноцидних дій.

Правники, дослідники геноцидів та правозахисники зазначають, що під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду. Зокрема:

• оголошення намірів про знищення українців: президент Росії та представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», а тих, хто не погоджується з цим, «треба знищити»;
• публічні заклики до знищення українців;
• цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я;
• переслідування та знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
• винищення інтелігенції: учителів, митців, носіїв української культури;
• запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання, спрямованої на зміну ідентичності дітей;
• депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
• вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв, викрадення артефактів, що свідчать про давню історію українців.

Конвенція ООН про запобігання геноциду

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні її учасниками є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До ознак геноциду належать:

• вбивство членів групи;
• заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
• навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи;
• запобігання дітонародженню в межах групи;
• насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
• публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Російське керівництво заперечує, що армія РФ під час повномасштабної війни цілеспрямовано завдає ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, вбиваючи мирне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садки, об’єкти енергетики та водопостачання.