Суми: 15 постраждалих, троє дітей після атаки РФ
Кількість постраждалих у Сумах зросла до 15 осіб після нічної атаки РФ, серед них – троє дітей
Внаслідок нічної дронової атаки Російської Федерації на Суми кількість постраждалих зросла до 15 осіб. Про це зранку 21 квітня повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров. Раніше надходили повідомлення спершу про чотирьох, а згодом про шістьох поранених.
«Серед поранених – троє дітей: дівчата віком 13, 15 та 17 років. Усі вони госпіталізовані, медики надають їм необхідну допомогу. Більшість інших постраждалих внаслідок нічної атаки російських безпілотників – люди літнього віку. Усім надається необхідна медична допомога», – зазначив очільник Сумщини.
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України, використовуючи різні види озброєння: ударні БпЛА, ракети, керовані авіабомби (КАБи) та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ).
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
Ознаки геноцидних дій: що кажуть правники
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Правники, дослідники геноцидів та правозахисники вважають, що під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду. А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії та представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: вчителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення з бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, вбиваючи цивільне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
