Запоріжжя: атака РФ, загиблий, постраждалий, воєнні злочини

Російські війська атакували Запорізьку область: є загиблий та поранений

В ніч на 22 квітня російські окупаційні війська здійснили атаку на транспортну інфраструктуру Запорізької області. Внаслідок ворожого удару одна людина загинула, ще одна отримала поранення.

Про це повідомив очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров у своєму телеграм-каналі удосвіта понеділка. Протягом ночі Федоров неодноразово попереджав жителів регіону про загрозу російських ударів із застосуванням дронів, керованих авіабомб (КАБів) та ракет.

Російські атаки як воєнні злочини та ознаки геноциду

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Для цих атак використовуються різноманітні види озброєння: ударні БпЛА, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню (РСЗВ).

Українська влада та міжнародні організації одностайно кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.

Зокрема, обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, що мають на меті позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, розглядаються як ознака геноцидних дій.

Правники, дослідники геноцидів та правозахисники вважають, що під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду. До них належать:

• Оголошення намірів про знищення українців: президент Росії та представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України та українців не повинно існувати у майбутньому.
• Публічні заклики до знищення українців.
• Цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя.
• Переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією.
• Винищення інтелігенції: вчителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній.
• Запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей.
• Депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності.
• Вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього

• Ухвалення: Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
• Країни-учасниці: На сьогодні їх 149. Вони зобов'язані запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.
• Визначення геноциду: Згідно з Конвенцією, геноцид – це дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну групу як таку.
• Ознаки геноциду:
  • Вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень.
  • Навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи.
  • Запобігання дітонародженню.
  • Насильницька передача дітей з однієї групи до іншої.
  • Публічне підбурювання до вчинення таких дій.

Незважаючи на численні докази, керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, вбиваючи цивільне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.