Американські ВПС планують створити нового бомбардувальника
Американські ВПС готуються до створення нового стратегічного бомбардувальника
Хоча модернізовані B-52 планують експлуатувати щонайменше до 2050-х років, Військово-повітряні сили США вже розпочали підготовку до пошуку їхньої заміни.
Як повідомляє видання The War Zone, у бюджетних документах ВПС США передбачено виділення 1 мільйона доларів на аналіз альтернатив для майбутнього важкого бомбардувальника. Дослідження має визначити ключові вимоги та технічні характеристики літака, який у перспективі замінить легендарні B-52 Stratofortress.
Рекордний термін служби
Наймолодший B-52 був випущений ще у 1962 році. Наразі США експлуатують 70 літаків модифікації B-52H, вироблених на початку 1960-х. Попри свій поважний вік, ці бомбардувальники залишатимуться на озброєнні щонайменше до 2050-х років. На момент остаточного списання окремим машинам буде понад 90 років – безпрецедентний термін служби для бойової авіації.
Водночас літаки постійно модернізуються. Зараз триває оновлення до версії B-52J, що передбачає встановлення нових двигунів, сучасної авіоніки та оновленої радіолокаційної системи. Фактично від оригінальних машин у майбутньому можуть залишитися лише окремі елементи конструкції та фюзеляж.
Майбутнє стратегічної авіації США
Розробка нового стратегічного бомбардувальника поки перебуває на стадії попереднього планування. Експерти припускають, що перші концепти можуть з'явитися не раніше 2030–2040-х років, а тестові зразки – лише наприкінці 2040-х або на початку 2050-х.
На цьому тлі B-52, імовірно, переживе інші американські стратегічні бомбардувальники – Rockwell B-1 Lancer та Northrop B-2 Spirit, які США планують поступово списувати у 2030-х роках.
Для заміни B-2 вже створюють Northrop Grumman B-21 Raider, який розглядається як ключовий літак для потенційних операцій проти Росії, Китаю та Ірану.
B-52 у сучасних операціях
Як повідомлялося раніше, Сполучені Штати почали застосовувати стратегічні бомбардувальники B-52 для ударів безпосередньо над територією Ірану. Цей крок став можливим завдяки значному посиленню контролю над повітряним простором країни.
Перехід до таких операцій свідчить про досягнення американськими військовими значної переваги в повітрі. За перший місяць кампанії було завдано понад 11 тисяч ударів по цілях на території Ірану.
