Безпілотники вирішили сучасну війну на фронті
На фронті безпілотники стали вирішальною силою
Сучасна лінія фронту кардинально відрізняється від класичних окопних війн минулого. Сьогодні головну роль відіграють не глибокі траншеї, а розгалужені оборонні споруди, де домінують безпілотні системи. Про це в інтерв'ю американському виданню New York Magazine заявив аналітик Майкл Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі.
За його словами, за останні півтора року характер бойових дій суттєво трансформувався. Окопні лінії поступилися місцем поодиноким укріпленим позиціям, які часто розташовані серед міської забудови. Однак наявність військ у такому населеному пункті не означає повного контролю над ним.
Боротьба за "зону ураження"
"Оборонні бар'єри та укріплення слугують перешкодою для піхоти та техніки противника, але їх ефективність значною мірою залежить від дронів, артилерії та мінних полів. Нині ключова боротьба розгортається за перевагу в так званій "зоні ураження" – можливість домінувати на полі бою за допомогою безпілотних систем", – наголосив експерт.
На думку Кофмана, сторона, яка має кількісну та якісну перевагу у використанні дронів, отримує стратегічну ініціативу. Вона здатна витісняти ворожі дронні підрозділи та артилерію, а отже – диктувати умови ведення бойових дій. Контроль над територією тепер визначається не піхотними штурмами, а здатністю ефективно придушувати ворожі безпілотні та артилерійські сили.
Росія втрачає наступальний потенціал
Аналітик переконаний, що Росія навряд чи зможе досягти значних успіхів у такій війні. Свідченням цього є суттєве уповільнення темпів просування її військ порівняно з минулим роком.
"У 2026 році російські збройні сили демонструють набагато гірші результати, ніж у 2025-му. Темпи захоплення територій ледь сягають половини показників аналогічного періоду торік. Окупанти не втрачають контроль над територіями, але й не просуваються значними темпами", – зазначив Кофман.
Він також додав, що тактика росіян – інфільтрація малими групами та легкі моторизовані атаки з обмеженою кількістю піхоти – не здатна забезпечити оперативно значущі прориви. Навіть у разі локального успіху російські війська не можуть розвинути його через швидку реакцію українських сил, які стабілізують ситуацію та переходять у контратаки.
Російські наступальні операції та їхні обмеження
Попри це, окупанти поки що зберігають здатність вести наступальні дії. За словами експерта, цикл їхніх операцій у березні-квітні базувався на серії механізованих атак, але з появою рослинності та природних укриттів росіяни перейшли до тактики проникнення малими групами. Ця стратегія, ймовірно, триватиме до жовтня.
Однак через високі втрати, які вже відповідають щомісячним темпам поповнення особового складу, росіяни не можуть формувати резерви чи розширювати свої сили. Водночас українські військові успішно адаптувалися до російської тактики, що значно знижує ефективність дій окупантів.
"Російські війська, які намагаються вести бойові дії у 2026 році так само, як у 2025-му, стикаються зі значним падінням результативності. Головними факторами, що стримують їхній наступ, є українські підрозділи безпілотників та ефективна організація оборони", – підсумував Кофман.
Роль безпілотних систем у сучасній війні
Створення Сил безпілотних систем та масштабне застосування дронів дозволили Україні не лише знизити втрати особового складу, а й отримати перевагу над так званою "кілозоною". Розширення зони ураження досягло такого рівня, що Сили оборони здатні контролювати логістичні шляхи в південних регіонах окупованої України – глибоко в тилу російських військ.
Як зазначають експерти, українські безпілотники фактично взяли під контроль так званий "сухопутний коридор", який з'єднує Росію з тимчасово окупованими територіями Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської областей та Кримом.
