Challenger 3: новий танк з потужною зброєю

Перші танки Challenger 3 надійдуть на озброєння наступного року

Міністерство оборони Великої Британії заявляє, що нові британські танки Challenger 3 перевершать за вогневою потужністю будь-яку техніку, яку Росія може розгорнути на полі бою. Видання The Telegraph отримало ексклюзивний доступ до заводу, де збирають ці сучасні бойові машини, і розкрило їхні ключові переваги.

Розробники стверджують, що передова система захисту Challenger 3 здатна протистояти атакам безпілотників, які виявилися руйнівними для танків на фронті в Україні. Нова модульна броня танка розрахована на витримання значно більших пошкоджень, ніж будь-який попередній основний бойовий танк Великої Британії.

Його новітнє озброєння забезпечить безпрецедентну потужність, дозволяючи використовувати передові боєприпаси стандартів НАТО, які раніше були недоступні для британської армії. Це дасть змогу Challenger 3 успішно протистояти будь-якому танку противника.

Вартість парку зі 148 нових танків, які будує компанія Rheinmetall BAE Systems Land (RBSL) у рамках німецько-британського спільного підприємства, становитиме трохи менше 1 мільярда фунтів стерлінгів (близько 1,3 мільярда доларів США).

Нік Берхем з RBSL, відставний командир танка з 30-річним стажем у британській армії, зазначив: "Challenger 3 перевершить усі існуючі засоби захисту або бронетехніку… Усі у світі погодяться, що це найкраща броня у світі… рівень захисту вражає."

Ключові відмінності Challenger 3 від попередника

Challenger 3, який вважається головним конкурентом російського "супертанка" Т-14 "Армата", створюється шляхом модернізації старіших варіантів Challenger 2, що перебували на озброєнні майже три десятиліття. Наразі побудовано сім таких танків, а восьмий перебуває на стадії будівництва.

Очікується, що перші з цих 148 танків, вартість кожного з яких становить близько 6 мільйонів фунтів стерлінгів, почнуть надходити на озброєння наступного року та будуть експлуатуватися у трьох полках.

66-тонний Challenger 3 здатний розвивати швидкість до 37 миль на годину (близько 60 км/год), що робить його дещо швидшим за свого попередника. Він оснащений дизельним двигуном потужністю 1200 к.с. і може проїхати близько 300 миль (близько 480 км) без дозаправки.

Танк отримав низку значних удосконалень, серед яких:

• Нова башта та модернізована броня.
• Вдосконалена підвіска.
• Лазерні детектори загроз.
• Ізраїльські системи активного захисту, що забезпечують круговий захист від протитанкових ракет, гранат та безпілотників.

Найбільш значущою зміною є нова гармата танка L55A1. Вона може використовувати високошвидкісні снаряди стандартів НАТО, здатні пробивати ворожі танки зі швидкістю, що майже в п'ять разів перевищує швидкість звуку, на відстані до 8 кілометрів. Це дозволяє Challenger 3 застосовувати широкий спектр передових програмованих боєприпасів, включаючи снаряди з повітряним підривом, уповільненим та точковим детонатором.

Нове слово на полі бою

Полковник Хеміш де Бретон-Гордон, колишній командир танка та оглядач газети Telegraph, мав нагоду протестувати Challenger 3 на кілометровій випробувальній трасі.

Після заїзду він зазначив: "Challenger 3 – це дуже вражаючий танк. Його відрізняє високий рівень захисту та повністю цифрова платформа, яка має дозволити йому керувати безліччю безпілотників та автономних наземних транспортних засобів."

Полковник додав, що хоча 148 танків можуть здатися "недостатньо потужними", цей потенційний недолік можна "виправити" завдяки інтеграції Challenger 3 з майбутніми автономними дронами.

Один із високопоставлених офіцерів британської армії підкреслив: "Україна незаперечно довела, що, хоча поле бою змінилося і продовжує змінюватися, бронетехніка все ще потрібна."

Інша нова британська техніка

Британська армія також оголосила про готовність до розгортання перших 50 машин Ajax – розвідувальної бронемашини середнього класу, спроектованої для виявлення ворога на відстані до 8 км.

Ajax позиціонується як ключовий інструмент розвідки та цілевказівки перед висуненням піхоти. Однак питання про його практичну корисність у сучасних конфліктах, де домінують недорогі безпілотники, залишається предметом професійних дебатів серед військових та аналітиків.