Дрони Росії долають захист НАТО: критичні прогалини оборони
Критичні прогалини в системі оборони НАТО: чому російські дрони прориваються на східний фланг Альянсу
Падіння російського ударного безпілотника на житловий будинок у Румунії стало черговим тривожним сигналом для Європи. Попри понад чотири роки війни біля кордонів ЄС та НАТО, континент залишається вразливим перед сучасними загрозами з боку дронів, пише Bloomberg.
Інцидент стався в портовому місті Галац, розташованому за 20 кілометрів від українського кордону. Внаслідок вибуху безпілотника поранення отримали жінка та її 14-річна дитина. Румунська влада назвала подію "серйозною та безвідповідальною ескалацією" з боку Москви.
Однак вторгнення дронів у повітряний простір країн НАТО вже давно перетворилося на регулярне явище. Від початку повномасштабної війни Румунія зафіксувала 47 таких випадків. Подібні інциденти відбувалися також у Польщі, Фінляндії, Латвії, Литві та Естонії.
Колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане наголосив, що ситуація виявила серйозні прогалини в обороні східного флангу Альянсу:
"Затримки у засвоєнні уроків протягом останніх чотирьох років та брак військового і технологічного обладнання створюють вразливість, яку необхідно негайно усунути".
Чому старі системи не справляються з новою війною
Однією з ключових проблем експерти називають те, що сучасні ударні дрони часто летять на малих висотах, залишаючись непомітними для традиційних радарів.
Румунські військові повідомили, що безпілотник, який впав у Галаці, був зафіксований радарами, після чого в повітря підняли винищувачі F-16. Проте апарат знизився настільки, що фактично уникнув перехоплення.
Тимчасовий прем'єр-міністр Румунії Ілліє Боложан визнав обмеженість можливостей країни:
"Реакція Румунії на оборону була обмежена рівнем обладнання".
Криза довіри до гарантій безпеки НАТО
Експерти попереджають: проблема виходить далеко за межі військових технологій. Вона зачіпає довіру громадян до гарантій безпеки Альянсу.
Юлія Джоя, директорка Чорноморської програми вашингтонського Інституту Близького Сходу, зазначила, що регулярні проникнення російських дронів ставлять незручні питання перед НАТО:
"Якщо російські безпілотники можуть неодноразово входити в повітряний простір Румунії, досягати населених пунктів і все одно уникати перехоплення, громадяни неминуче запитають, чи гарантії безпеки НАТО діють на практиці".
Країни східного флангу вже вживають заходів для посилення захисту. Польща створює масштабну інтегровану систему боротьби з дронами, Латвія планує розгорнути спеціальні антидронові підрозділи на кордоні, а Литва та Естонія змінюють законодавство, щоб оператори критичної інфраструктури могли самостійно збивати або глушити безпілотники.
Після інциденту президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що це "чергова червона лінія", яку перетнула Росія, а канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив на необхідності посилення східного флангу НАТО.
Фахівці застерігають: війна в Україні стала полігоном для стрімкого розвитку безпілотних технологій. Росія та Україна постійно вдосконалюють свої дрони, а традиційні системи протиповітряної оборони дедалі частіше виявляються неефективними проти дешевих безпілотників.
Деталі інциденту в Румунії
29 травня російський безпілотник впав на багатоповерховий житловий будинок у місті Галац. Апарат влучив у дах та вибухнув, внаслідок чого двоє мешканців отримали поранення.
На тлі цієї події Румунія оголосила про висилку головного консула Росії та закриття консульства у Констанці.
Аналітики військового порталу Defence Express зазначають, що удар російського "Шахеда" по цивільному об'єкту в Румунії був лише питанням часу. Водночас, як член НАТО, Румунія мала всі можливості для перехоплення дрона.
