Ядерна гонка 2025: арсенали країн світу
Ядерні арсенали світу: гонка озброєнь набирає обертів
Дев'ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль – у 2025 році продовжили активну модернізацію своїх ядерних арсеналів. Більшість із них розгорнули нові системи або техніку, здатну нести ядерну зброю. Про це йдеться у щорічній доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), опублікованій 8 червня.
Загальний світовий запас ядерних боєголовок на січень 2025 року становив близько 12 187 одиниць. З них приблизно 9 745 були готові до можливого застосування. Близько 4 012 боєголовок вже розмістили на ракетах і літаках, а від 2 100 до 2 200 перебували у високій бойовій готовності на балістичних ракетах. Майже всі ці боєголовки належать Росії та США.
Після закінчення Холодної війни знищення старих боєголовок у США та Росії перевищувало виробництво нових, що призводило до щорічного скорочення світових запасів. Однак аналітики SIPRI попереджають: у найближчі роки цей тренд зміниться. Роззброєння сповільнюється, а розгортання нових систем, навпаки, прискорюється.
Ганс Крістенсен, старший науковий співробітник SIPRI, наголосив, що ядерні держави дедалі частіше відсувають на другий план або ігнорують зобов'язання щодо роззброєння, підживлюючи гонку озброєнь. Карім Хаггаг, директор інституту, застеріг: небезпека зростає через розвиток технологій, руйнування системи контролю над озброєннями та геополітичну кризу, яка ставить під сумнів саму логіку ядерного стримування.
США та Росія: домінування та модернізація
Росія та США контролюють близько 83% світових запасів ядерних боєголовок. У 2025 році їхні військові арсенали залишалися стабільними, проте масштабні програми модернізації обіцяють збільшення кількості боєголовок у майбутньому.
У 2025 році випробування російської міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат" завершилися невдачею. На програму модернізації також вплинули західні санкції та витрати на війну в Україні. Водночас крилата ракета "Буревісник" після попередніх невдач успішно пройшла випробування на дальність понад 14 000 кілометрів.
Крім того, Росія розпочала будівництво бази в Білорусі для розміщення ракети "Орешник", яку у травні 2026 року застосували проти України без ядерного заряду. Хоча США не зафіксували різкого зростання кількості нестратегічних боєголовок у Росії, у майбутньому її арсенал може збільшитися за рахунок розміщення більшої кількості боєголовок на кожній ракеті. Закінчення у лютому 2026 року Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНВ-3) посилило невизначеність у цій сфері.
Американська програма модернізації стикається з проблемами планування та нестачею коштів, що загрожує затримками та зростанням витрат. Ситуацію ускладнює бажання президента Дональда Трампа побудувати систему протиракетної оборони "Золотий купол" вартістю 1,2 трильйона доларів. Зростання арсеналу США можливе за рахунок активації законсервованих пускових установок та додавання нестратегічної ядерної зброї у відповідь на дії Китаю.
Китай нарощує арсенал, Європа зміцнює оборону
Ядерний арсенал Китаю налічує близько 620 боєголовок, і Пекін нарощує його швидше за всіх у світі. До січня 2026 року КНР розмістила сотні ракет у трьох великих шахтних районах на півночі країни та будує ще 30 шахт на сході.
Навіть якщо до 2030 року Китай перевищить позначку в 1000 боєголовок, це становитиме лише чверть від запасів США або Росії.
На цьому тлі Європа прагне зміцнити свій ядерний потенціал. У березні 2026 року президент Франції Еммануель Макрон оголосив про збільшення французького ядерного арсеналу та засекречення його точних розмірів. Франція вже веде переговори про ядерну співпрацю з Німеччиною та Великою Британією.
Низка європейських країн, зокрема Німеччина, у 2025 році висловили бажання доповнити ядерні механізми НАТО аналогічними угодами з Парижем і Лондоном. Велика Британія, у свою чергу, вирішила придбати 12 винищувачів F-35A для оснащення американськими ядерними бомбами, відмовившись від рішення 1990-х років про денуклеаризацію Королівських ВПС.
Інші події у сфері ядерної безпеки
Раніше Північна Корея відкинула заклики США до ядерного роззброєння. Впливова сестра лідера КНДР Кім Чен Ина та високопоставлена чиновниця режиму Кім Йо Чжон назвали недостовірною заяву США про те, що під час саміту в Пекіні президенти Дональд Трамп і Сі Цзіньпін підтвердили спільну мету денуклеаризації КНДР.
Крім того, США розглядають можливість розширення свого "ядерного парасольки" на низку європейських країн. Це мало б запевнити союзників, що скорочення підтримки у сфері звичайних збройних сил не послаблює гарантій безпеки.
