Куба готується до війни зі США, придбуючи безпілотники у Росії та Ірану.
Кубинський уряд робить висновки з воєн в Україні та Перській затоці, готуючись до потенційного конфлікту зі США
Куба активно готується до можливого збройного конфлікту зі Сполученими Штатами, розглядаючи сценарії використання понад 300 військових безпілотників, придбаних останнім часом. За інформацією видання Axios, ці БПЛА можуть бути застосовані для ударів по американській базі в Гуантанамо, військових кораблях США або навіть по території самих Сполучених Штатів.
Американська розвідка повідомляє, що з 2023 року Куба активно закуповує ударні безпілотники "різних можливостей" у Росії та Ірану, розміщуючи їх у ключових стратегічних точках острова. Нещодавно кубинські офіційні особи звернулися до Росії із запитом на додаткові поставки безпілотників та іншої військової техніки. Паралельно кубинська розвідка вивчає досвід Ірану щодо протидії американській агресії.
За даними Axios, американські чиновники припускають, що до 5000 кубинських громадян брали участь у війні в Україні на боці Росії. Ці громадяни, повертаючись, могли інформувати військове керівництво Куби про ефективність та тактику застосування безпілотників у сучасному конфлікті.
"Вони є частиною путінської м’ясорубки. Вони вивчають іранську тактику. Це те, до чого ми повинні готуватися", – прокоментував ситуацію неназваний високопоставлений американський чиновник у розмові з журналістами.
Хоча американські чиновники наразі не розглядають Кубу як безпосередню загрозу для США, розвідувальні дані свідчать, що кубинське військове командування активно обговорює плани застосування безпілотників у разі збройного конфлікту зі Сполученими Штатами.
"Ніхто не хвилюється щодо винищувачів з Куби. Навіть незрозуміло, чи є у них такий, що може літати. Але варто зазначити, наскільки близько вони знаходяться – 90 миль (144 км). Це не та реальність, з якою нам комфортно", – додав американський чиновник, підкреслюючи географічну близькість.
Історичний контекст: Нова Кубинська криза
Як раніше повідомляв УНІАН, у січні 2026 року адміністрація президента Дональда Трампа значно посилила свою політику щодо Куби. Після втручання США у Венесуелі та усунення Ніколаса Мадуро, Вашингтон запровадив ефективну нафтову блокаду острова.
Ці дії призвели до майже повного припинення поставок палива, переважно з Венесуели, спричинивши найгострішу енергетичну кризу в історії Куби.
Наслідками кризи стали масові відключення електроенергії, гострий дефіцит пального, параліч транспортної системи та значне погіршення гуманітарної ситуації. Кубинська влада звинувачує Сполучені Штати в "енергетичному голоді" та геноциді, одночасно готуючи населення до потенційного "вторгнення".
У травні директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит до Гавани для переговорів. У той же час, президент Трамп неодноразово заявляв про можливість "взяти Кубу" та обіцяв зміну режиму до кінця року. Куба, зі свого боку, веде переговори зі США, вимагаючи зняття блокади, але при цьому зберігає жорсткі "червоні лінії".
Ця криза супроводжується запровадженням нових санкцій проти кубинських військових та еліти, постійними погрозами військового втручання та зростанням внутрішніх протестів на острові.
