⚡ Терміново
UkrPulse
Зброя

Легалізація зброї: експерт про готовність України

· 5 хв читання
Легалізація зброї: експерт про готовність України
Чи готова Україна до легалізації зброї в умовах війни, і які переваги це може надати? Військовий експерт Іван Ступак розкриває потенційні вигоди та необхідні запобіжники. Дізнайтеся, чому, на його думку, це питання вже на часі.

Легалізація зброї в Україні: Чи готова країна до самозахисту в умовах війни? Думка експерта Івана Ступака

Нещодавній розстріл перехожих у Голосіївському районі Києва, а також подібні збройні інциденти в інших містах, знову актуалізували дискусію щодо права на зброю в Україні. В умовах постійної напруги та гіпотетичної загрози нового повномасштабного вторгнення, постає питання: чи потрібно українцям більше прав на самозахист через легалізацію зброї, чи, навпаки, слід посилити обмеження? Ці питання УНІАН обговорив з Іваном Ступаком, військовим експертом та колишнім співробітником Служби безпеки України.

Напруга в суспільстві та необхідність врегулювання питання зброї

«Загалом у суспільстві є шалене напруження – моральне, емоційне, фізичне. І у військових, і у цивільних. Також є величезна кількість зброї, яку необхідно якось впорядковувати», – зазначає Іван Ступак.

Він відкидає аргумент, що «українці ще не доросли до зброї, не на часі», наголошуючи, що багато країн Західної Європи, де громадяни володіють зброєю, не переживали повномасштабних війн. «У нас вона є – і що, тепер не довіряти своїм людям зброю? Це питання має бути врегульоване, повинна бути чітка процедура. Це вже на часі», – переконаний експерт.

Гіпотетична загроза РФ та переваги легалізації зброї

Відповідаючи на запитання, чи не варто, навпаки, заборонити зброю для цивільних, Ступак наголошує: «У нас же Росія залишається сусідом. І залишається гіпотетична загроза наступного повномасштабного вторгнення. Теоретично вона є».

Експерт погоджується, що зброя не врятувала б усіх під час повномасштабного вторгнення, але зауважує: «Люди гинули б, але точно не зі зв'язаними за спиною руками, як це було в Бучі, в Ірпені, де їх розстрілювали в підвалах. Таких випадків точно не було б, якби в людей була зброя».

Крім того, легалізація зброї може стати потужним стимулом для економіки та створення робочих місць. Іван Ступак пояснює:

  • Працевлаштування ветеранів: Майже мільйон українських військових повернеться з війни. Частина з них захоче залишитися пов'язаною з військовою справою, і питання легалізації створить для них величезну кількість робочих місць.
  • Навчальні центри: У кожному регіоні з'явиться багато навчальних центрів, де легальні власники зброї проходитимуть тренування. Військові зможуть ділитися своїм досвідом та будуть працевлаштовані.
  • Генерація грошей: Це величезний процес, який генеруватиме гроші для економіки.

Безпекові аспекти та культура поводження зі зброєю

Чи не створить легалізація зброї додаткові ризики для суспільства, де люди перебувають у стресі? Ступак вважає, що наявність зброї може сприяти взаємоповазі та швидшому вирішенню конфліктів.

«Гіпотетично: у вас є зброя, у мене немає. Ми пересіклися на парковці. Одразу ви будете почувати себе відсотків на 20-30 впевненіше, бо знаєте, що у вас в сумочці лежить пістолет, і у випадку чого, ви можете мені в ногу поцілити, і на цьому конфлікт закінчиться швидко. А якщо в мене «ствол» є – ви поважаєте мене. І я поважаю вас, якщо у вас «ствол» є. А разом ми з вами – люди, які змушені рахуватися одне з одним», – пояснює експерт.

Він визнає, що легалізація не вирішить усіх проблем, як це видно на прикладі США, але зазначає, що залишити ситуацію на попередньому рівні вже неможливо.

Щодо можливих наслідків для безпеки, таких як збільшення побутових конфліктів, Ступак наголошує на важливості реєстрації зброї: «Зареєстрована зброя – це як загубити на місці пригоди паспорт, ідентифікаційний код та розблокований телефон. Зареєстрована зброя відстрілюється. Відстріл зброї – це як відбитки пальців».

Експерт вказує на приклади Молдови та Швейцарії, де дозволено володіння зброєю: «Інциденти будуть, але це суспільство, його треба вчити. Треба вчитися, треба дорослішати».

На запитання про готовність українського суспільства до легалізації зброї з точки зору культури поводження та психології, Іван Ступак відповідає ствердно: «Я думаю, що так. Військові ж мають досвід володіння зброї. Ми всі повинні вчитися. Розумію, що жодне суспільство до кінця не готове, але, як на мене, морально ми вже готові».

Водночас він підкреслює необхідність ретельно продуманих процедур: «Так, звісно, треба продумати процедури: як отримувати, як проводити психотестування, перевіряти людину».

Пропоновані запобіжники та процедури

Іван Ступак розповів про напрацювання, над якими він працював до повномасштабного вторгнення. Серед них – двоетапна система отримання дозволу:

  • Перший етап: Людина отримує дозвіл на володіння звичайною зброєю (наприклад, рушницею) на тестовий період (три або п'ять років).
  • Другий етап: Якщо протягом цього періоду немає нарікань, зброя зберігається та використовується правильно, і не було порушень, надається наступний дозвіл – на придбання короткоствольної вогнепальної зброї.

Також була пропозиція, що всі, хто бажає володіти вогнепальною зброєю, повинні одночасно вступати до Сил територіальної оборони. Це служило б стимулом: «Хочеш ствол – вступай в Тероборону».

Ця ініціатива передбачала обов'язкові вишколи – тиждень або два на рік. «Не хочеш вишколи – відповідно, зброю не отримаєш. Такий собі баланс», – пояснює експерт.

Міжнародний досвід та перспективи для України

Щодо успішних прикладів легалізації зброї для самозахисту, Ступак згадує Швейцарію та Молдову, хоча й зауважує, що не аналізував детально їхні випадки використання.

На питання, чи все вийде в Україні, експерт відповідає рішуче: «Повинно вийти. У нас іншого варіанту немає. Росія залишається. І Росія залишається ворогом для нас».

Щодо термінів унормування цього питання на законодавчому рівні, Іван Ступак вказує на існуюче протистояння: «У нас зараз є певне протистояння між Міністерством внутрішніх справ та громадськістю. МВС просуває законопроєкт, який повністю їх влаштовує. Вони хотіли б залишити його в такому вигляді».

За його словами, МВС прагне зберегти контроль над Реєстром власників зброї та всіма процедурами, тоді як громадськість, в особі Української асоціації власників зброї, виступає за те, щоб реєстр знаходився, наприклад, у Міністерстві юстиції. «Я більше поки що до суспільства схиляюся», – підсумовує експерт.

Довідка: Іван Ступак

  • Іван Ступак – військовий експерт Українського інституту майбутнього, консультант комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони.
  • У 2015 році був обраний депутатом Київської обласної ради від БПП "Солідарність" за 44 округом (Поліський район) як безпартійний, член однойменної фракції. Був членом "регламентної" комісії обласної ради.
  • З 2004 по 2015 рік обіймав оперативні та керівні посади у Головному управлінні СБУ у місті Києві та Київській області.
  • Закінчив Національну академію СБУ.
Джерело: unian

Часті запитання

Так, експерт Іван Ступак зазначає, що в суспільстві існує значне моральне, емоційне та фізичне напруження як серед військових, так і серед цивільних. Крім того, в обігу перебуває велика кількість зброї, яку необхідно впорядкувати.
Іван Ступак відкидає аргумент про неготовність українців до зброї, наголошуючи, що багато країн Західної Європи, де громадяни володіють зброєю, не переживали повномасштабних війн. Він вважає, що питання легалізації вже на часі і потребує чіткої процедури.
Експерт вважає, що наявність зброї у цивільних могла б запобігти випадкам беззахисності, подібним до тих, що траплялися в Бучі та Ірпені. Він переконаний, що люди б не гинули зі зв'язаними руками, якби мали можливість захищатися.
Легалізація зброї може стимулювати економіку через працевлаштування ветеранів, створення численних навчальних центрів для власників зброї та генерацію значних фінансових потоків для держави.
Іван Ступак припускає, що наявність зброї може сприяти взаємоповазі та швидшому вирішенню конфліктів. Він вважає, що усвідомлення можливості самозахисту може призвести до більш обережної поведінки людей у потенційно конфліктних ситуаціях.