Ракетні удари РФ: виробництво ракет та дронів
Ракетні удари РФ: Чи справді виробництво зменшилося і що відбувається з дронами?
Зниження інтенсивності ракетних ударів Росії по Україні, ймовірно, не свідчить про скорочення виробництва. Агресор може мати перебої з постачанням компонентів або ж активно накопичує боєприпаси. Таку думку в ефірі Радіо NV висловив авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко, коментуючи повідомлення російських ЗМІ про нібито зменшення виробництва ракет та скорочення військового бюджету.
Чому Росія б'є ракетами рідше?
За словами Романенка, фактична інтенсивність ракетних обстрілів дійсно знизилася. «Коли таке було, щоб була вже середина місяця, а запустили всього 13 балістичних і 25 крилатих ракет? Це мінімальний результат», — зазначив експерт. Він навів порівняння: у березні по Україні прилетіло 39 «Іскандерів», а в лютому — 115. «Тобто, практично зараз російські ракети прилітають набагато рідше по нашій території та в набагато меншій кількості», — підкреслив Романенко.
Водночас, Валерій Романенко висловив сумнів щодо реального скорочення виробництва ракет у РФ. На його думку, більш імовірними є перебої у постачанні певних компонентів. Українська розвідка ретельно відстежує російських виробників, і деякі країни вже запровадили жорсткі заходи, щоб унеможливити отримання радіоелектронних комплектуючих підприємствами військово-промислового комплексу Росії.
Ситуація з виробництвом дронів: «Шахеди» та «Герані»
Щодо виробництва ударних безпілотників типу «Шахед», то, за оцінкою Романенка, воно зростає, хоч і «вкрай плавно». Загальна кількість пусків дронів по Україні від місяця до місяця зменшується, але це відбувається внаслідок того, що окупанти стали рідше використовувати фальшиві цілі, зокрема, БПЛА типу «Гербера».
«Якщо раніше було 50 на 50 при нальотах — ударні дрони та дрони-фальшивки, то зараз практично — дві третини при нальотах — ударні дрони й лише третина — фальшиві цілі», — пояснив експерт. Він також додав, що зменшення кількості «Шахедів» («Герань-2», «Герань-3») може бути пов'язане з активною переробкою їх під ракетні двигуни.
Наразі росіяни встановлюють на ударні дрони китайські авіамодельні реактивні двигуни, перетворюючи їх на модифікації «Герань-3», «Герань-4» та «Герань-5». Зокрема, «Герань-4» та «Герань-5» розвивають швидкість 400-450 км/год, що робить їх недосяжними для українських зенітних дронів. Фахівець наголошує, що для збиття таких швидкісних безпілотників доводиться витрачати дорогі ракети.
Таким чином, ситуація залишається неоднозначною. Наразі не зрозуміло, чи дійсно противник зменшив виробництво ракет і дронів, чи, можливо, він просто накопичує боєприпаси для майбутніх атак.
Загадкова українська ракета у космосі
Валерій Романенко також прокоментував нещодавню інформацію про українську аеробалістичну ракету. За його словами, ймовірно, йдеться про один із варіантів ракет, що перебувають у процесі створення та випробування. Експерт припускає, що це може бути модифікація FP-7, FP-9 або «Грім-2». Він зазначив, що запуск такої ракети — досить складний процес, а також виникає питання, чи зможе бомбардувальник Су-24М нести таку ракету.
