Росія: FPV-дрони, наземні роботи та нові тактики
Росія розширює застосування FPV-дронів та експериментує з наземними безпілотними системами
Історично Росія покладалася на масовану артилерійську вогневу міць для ослаблення противника, після чого піхота та бронетехніка розвивали успіх. Проте чотири роки безперервної війни, а також інновації України на полі бою, значно зменшили здатність Росії ефективно використовувати цей підхід. Як наслідок, російські військові активно впроваджують альтернативні методи ведення вогню, дедалі більше покладаючись на безпілотники, наземні дрони та нові тактики, як зазначає видання Forbes.
Проблеми російської артилерії
Російські війська зазнали значних артилерійських втрат за час повномасштабної війни. За даними з відкритих джерел, візуально підтверджено знищення або виведення з ладу понад 1700 російських артилерійських систем. Однак реальна цифра, ймовірно, значно вища і, за оцінками України, перевищує 34 000 одиниць. Крім бойових втрат, серйозною проблемою залишається швидкий знос стволів, що посилюється через залежність від застарілих систем часів Холодної війни, які експлуатуються за межами своїх можливостей.
Водночас Україна ефективно використовує ключову вразливість цих систем, завдаючи ударів по машинах, що здійснюють постачання боєприпасів.
Перехід до ударів безпілотниками
Росія активно розширює власні виробничі потужності для випуску безпілотників, зокрема недорогих FPV-систем. Ці дрони можуть бути розгорнуті у великих кількостях, компенсуючи нестачу артилерії.
Як зазначається у статті, "по суті, Росія працює над відтворенням гнучкості та масштабу децентралізованої екосистеми безпілотників України. Водночас вона нарощує виробництво більш усталених систем, таких як Lancet, для доповнення широкомасштабного використання FPV".
Окрім того, нещодавні публікації Міністерства оборони Росії у Telegram свідчать про використання важких бомбардувальних безпілотників у тактичних операціях.
Переваги ударів безпілотниками порівняно з традиційною артилерією численні. Вони забезпечують вищу точність, дозволяючи досягати аналогічних результатів з меншою кількістю боєприпасів. Крім того, безпілотники прискорюють цикли наведення: розвідувальні дрони ідентифікують цілі, дрони-ретранслятори підтримують зв'язок, а ударні або бомбардувальні безпілотники виконують атаки майже в реальному часі, інформує Forbes.
Застосування наземних роботизованих систем
Останнім часом Росія активно розробляє наземних роботів, які можуть слугувати саморобними ударними системами з вибуховими пристроями. Ці платформи пропонують альтернативу безпілотникам, особливо в умовах інтенсивної радіоелектронної боротьби або потужної протиповітряної оборони, що обмежує ефективність дронів.
Крім того, Росія експериментує з наземними мобільними платформами для ведення непрямого вогню, зокрема із системами, оснащеними мінометами, такими як 82-мм "Багульник". Ці наземні роботи здатні переміщуватися на передові позиції, потенційно уникаючи виявлення, та виконувати вогневі завдання дистанційно або в напівавтономному режимі. Після використання боєприпасів платформа може відступити для переозброєння та передислокації. Всі ці системи в сукупності значно розширюють можливості Росії щодо ведення вогню по українських цілях, виходячи за рамки традиційної артилерії.
Тактичні зміни
Російські військові відмовляються від великих, масованих формувань, надаючи перевагу дрібнішим, розсіяним підрозділам. Це знижує їхню вразливість до українських безпілотників. Такі підрозділи можуть проникати у спірні райони, виявляти слабкі місця та проводити локальні атаки без масштабної артилерійської підготовки. Замість того, щоб покладатися на артилерію для формування поля бою, вони досягають бажаного ефекту за допомогою безпілотників, власного вогню та ближнього бою.
У статті підкреслюється: "Зрештою, здатність РФ швидко вирішити проблеми з артилерією та інтегрувати безпілотники, робототехніку та тактику, що розвивається, у цілісний підхід до вогневої підтримки відіграє ключову роль у формуванні майбутнього конфлікту".
Як ЗСУ протидіють російській артилерії
Збройні Сили України активно націлюються на конвої постачання, які перевозять значні обсяги артилерійських снарядів. Ці боєприпаси доставляються вантажівками, такими як КамАЗ-5350 або Урал-4320, що змушені пересуватися виключно дорогами. Відповідно, для України атакувати ці вантажівки з постачанням значно простіше, ніж виявляти безпосередньо артилерійські установки.
Як наслідок, один точний удар може знищити велику кількість боєприпасів та одночасно вивести з ладу декілька артилерійських систем.