Росія: застаріла ППО проти дронів України
Росія намагається компенсувати тиск українських дронів та нестачу ракет протиповітряної оборони, повертаючись до застарілих проєктів із сумнівною ефективністю.
У соціальних мережах з'явилися кадри імпровізованого російського зенітного ракетного комплексу (ЗРК), який використовує ракети класу "повітря-повітря" Р-77, встановлені на шасі вантажівки "Урал". Знімки, ймовірно, були зроблені в місті Орел. Вперше подібну установку демонстрували ще у 2024 році як спробу створити аналог західних систем ППО, про що повідомляє видання Defence Express.
Симптоми виснаження чи нова тактика?
Появу такого комплексу спочатку розцінили як ознаку гострого дефіциту зенітних ракет у Росії, що посилюється активним застосуванням Україною далекобійних безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Ознаки цієї проблеми спостерігаються давно: раніше вже фіксували використання застарілих ракет 9М33 до ЗРК "Оса-АКМ".
Однак глибший аналіз свідчить, що це не лише нестача ресурсів, а й спроба адаптації. Росія фактично повернулася до проєкту РВВ-АЕ-ЗРК 1990-х років, який свого часу так і не був реалізований через концептуальні недоліки.
Обмежені можливості ракет Р-77
Ключова проблема такого рішення полягає у використанні ракети Р-77 без значної адаптації для запуску із землі. У повітрі її дальність може сягати до 110 км, проте в режимі "поверхня-повітря" вона скорочується приблизно до 12 км, що суттєво обмежує її ефективність.
Для запуску росіяни застосували модифіковану пускову установку від реактивної системи залпового вогню БМ-21 "Град", що також підкреслює імпровізований характер цього рішення.
Наразі залишається незрозумілим:
- як саме здійснюється цілевказівка для таких комплексів;
- скільки операторів потрібно для їх обслуговування;
- чи буде ця система масово вироблятися.
Чому не використовують винищувачі?
Теоретично ракети Р-77 можна було б значно ефективніше застосовувати зі штатних носіїв – винищувачів типу Су-30 або Су-35. Однак російська сторона, ймовірно, намагається уникнути ризику пошкодження літаків під час перехоплення безпілотників на близькій відстані.
У цьому контексті використання наземного "ерзац-ЗРК" може розглядатися як спроба мінімізувати ризики для авіації, навіть ціною значного зниження ефективності системи.
Війна в Україні: вплив дронів на фронт
Як повідомляв УНІАН, у війні РФ проти України дрони стали постійною та всеосяжною загрозою як для цивільного населення, так і для військових. Психологічне навантаження на передовій стало не меншим за фізичну загрозу, перетворюючи навіть прості дії на додатковий стрес.
Будь-яке пересування на фронті перетворюється на ризик. Будь-який відкритий простір є потенційно небезпечним, а зупинка навіть на короткий час може означати, що вас помітять. Військові намагаються рухатися швидко, ховатися та використовувати укриття, проте абсолютної безпеки в умовах тотального спостереження дронами не існує.
