Система ПРО Москви А-135: ядерний щит столиці

Система ПРО Москви А-135: як влаштований ядерний щит російської столиці

Москва залишається єдиним регіоном Росії, який з часів СРСР має повноцінну систему стратегічної протиракетної оборони. Вона призначена для захисту від ударів міжконтинентальних балістичних ракет і вирізняється використанням протиракет з ядерними боєголовками.

Окрім ешелонованої протиповітряної оборони з комплексами "Панцир" і С-400, навколо столиці розгорнута спеціалізована система ПРО А-135 "Амур". Її створювали десятиліттями з єдиною метою – захистити Москву та вище керівництво країни від ядерного удару.

Історія розробки

Роботи над радянською протиракетною обороною розпочалися ще в 1950-х роках у рамках проєкту системи "А". Перша версія – А-35 – була прийнята в дослідну експлуатацію в 1974 році після 16 років розробки.

Модернізований варіант А-135 почали проектувати в 1971 році. За різними даними, систему остаточно прийняли на озброєння в 1989-му або в середині 1990-х років.

Нинішня модернізація, відома як А-235, розробляється з 1986 року. Офіційних повідомлень про прийняття комплексу на озброєння немає, проте відомо про серію випробувань нової протиракетної системи "Нудоль", які проводяться з 2014 року. Останній відомий запуск відбувся в 2024 році.

Радіолокаційне серце системи

Ключовим елементом А-135 є радіолокаційна станція 5Н20 "Дон-2Н", розташована за 30 кілометрів на північ від Москви.

Будівництво РЛС розпочалося в 1978 році, а в експлуатацію її ввели лише в 1996-му. Станція має вигляд масивної пірамідальної конструкції висотою близько 35 метрів з чотирма фазованими антенними решітками кругового огляду.

Характеристики "Дон-2Н":

• Здатність виявляти боєголовки міжконтинентальних ракет на відстані до 3700 кілометрів;
• Відповідає за виявлення цілей та наведення протиракет.

Два ешелони перехоплення

Система А-135 спочатку використовувала два типи шахтних протиракет.

Далеке перехоплення

Ракета 51Т6 (А-925) призначалася для перехоплення на великих відстанях. Це двоступенева ракета:

• Маса – близько 33 тонн;
• Довжина – майже 20 метрів;
• Дальність дії – від 100 до 850 кілометрів;
• Висота ураження – до 670 кілометрів.

Ближнє перехоплення

Ракета 53Т6 (ПРС-1) відповідала за перехоплення безпосередньо над столичним регіоном. Це одноступенева твердопаливна ракета:

• Маса – близько 10 тонн;
• Дальність – до 100 кілометрів;
• Висота ураження цілей – до 45 кілометрів.

Чому протиракетні ракети оснащені ядерними боєголовками

Головна особливість системи полягає в тому, що обидві протиракетні ракети використовують радіокомандну систему наведення. Така схема не забезпечує високої точності влучання, тому радянські конструктори зробили ставку на ураження цілей ядерним вибухом.

Далека протиракетна ракета 51Т6 могла оснащуватися ядерною боєголовкою потужністю від 10–20 кілотонн до 1,4–3 мегатонн.

Ближня 53Т6, призначена для перехоплення цілей над Москвою, несла заряд потужністю 10 кілотонн.

Таким чином, висока точність вважалася необов'язковою: достатньо було, щоб ціль опинилася в зоні гарантованого ураження.

Ядерний вибух потужністю 10 кілотонн утворює вогняну кулю діаметром близько 336 метрів, тоді як заряд потужністю 3 мегатонни створює зону ураження діаметром приблизно 3,3 кілометра.

Нинішній стан системи

Спочатку А-135 включала сім-дев'ять стартових позицій. Вважається, що далекі перехоплювачі 51Т6 у кількості 16 одиниць розміщувалися в районах Наро-Фомінська та Сергієва Посада. Однак ці позиції сьогодні занедбані, а самі ракети зняті з озброєння через закінчення терміну експлуатації.

Водночас не менше п'яти позицій з протиракетними ракетами ближньої дії навколо Москви залишаються діючими. Загальний боєкомплект оцінюється приблизно в 84 ракети.

Пускові установки розташовані поруч із РЛС "Дон-2Н", а також біля населених пунктів Корстово, Оболдіно, Апаринки та на південь від московського району Ново-Переделкино. У деяких випадках житлова забудова знаходиться впритул до територій цих об'єктів.

Майбутнє системи: чи збережеться ядерна концепція?

На зміну знятим з озброєння 51Т6 можуть прийти модернізовані ракети 51Т6М (ПРС-1М), які експерти пов'язують із комплексом "Нудоль".

Звертає на себе увагу зовнішня схожість нових виробів із попередниками. Це дає підстави припускати, що вони також можуть не мати повноцінної головки самонаведення.

У такому випадку не виключено, що російська система протиракетної оборони Москви, як і раніше, спирається на використання ядерних боєголовок для перехоплення балістичних цілей.

Атаки на Москву та перспективи українських ракет

Авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначає, що Україна наближається до створення власних балістичних ракет з дальністю близько 850 кілометрів. У зоні ураження може опинитися й Москва.

Наразі на етапі льотних випробувань перебуває зенітна ракета FP-7, але розробники вже працюють над потужнішою ракетою FP-9. За оцінками експерта, її льотні випробування можуть розпочатися вже в червні-липні.

Характеристики FP-9:

• Дальність – 850 кілометрів;
• Швидкість – близько 2200 м/с;
• Точність ураження – 20 метрів;
• Вага боєголовки – близько 800 кг.

17 травня Україна атакувала дронами Московський регіон, після чого в Росії почастішали розмови про необхідність завершення війни проти України.