Україна лідирує у військовій робототехніці над РФ

Україна значно випереджає Росію у розвитку військових технологій

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну не лише змінило геополітичний ландшафт, а й поклало початок новій ері бойових роботів. На думку Девіда Гемблінга, експерта з оборонних технологій та автора книги "Рій дронів: як маленькі дрони підкорять світ", саме ця технологічна революція може зрештою знищити саму Росію.

У своїй колонці для New York Post Гемблінг стверджує: "Володимир Путін створив монстра – і це може його знищити". Він пояснює, що протягом останніх чотирьох років російська армія покладалася на чисельну перевагу. Однак Україна ефективно нівелює цю перевагу, замінюючи людські ресурси дронами.

Експерт попереджає, що такий розвиток подій відкриває двері для "жахливого нового типу війни, в якій машини вистежують і знищують людей".

Історія розвитку наземних роботів: від "телетанку" до сучасних викликів

Ідея дистанційно керованих бойових машин не нова. Вже у 1930-х роках у Радянському Союзі були розроблені так звані "телетанки" – машини з вогнеметами, призначені для штурму укріплених позицій. Проте ненадійність радіозв'язку робила їхнє керування надто складним, і від цієї ідеї швидко відмовилися.

• У 1970-х роках невеликі дистанційно керовані апарати успішно застосовувалися для розмінування та знешкодження бомб. Однак спроби оснастити їх зброєю не мали успіху.
• У 2007 році Сполучені Штати розгорнули в Іраку озброєних роботів SWORDS/Talon. Проте ці машини так і не були використані в бойових діях, імовірно, через побоювання щодо їхньої надійності та можливого негативного суспільного резонансу.
• Росія також використовувала невеликий роботизований танк "Уран-9" у Сирії. Результати були неоднозначними: виникали проблеми зі зв'язком, що призводило до застрягання машини. В Україні цей робот жодного разу не був помічений.

Автор пояснює, що основною проблемою для наземних дронів є складність навігації по землі порівняно з повітрям. Саме тому безпілотні літальні апарати (БПЛА) набули широкого застосування, тоді як наземні роботизовані комплекси (НРК) залишаються відносно рідкісними та схильними до заплутування або застрягання.

Український підхід: швидкий розвиток ефективних наземних роботів

Україна вирішує завдання створення ефективних наземних роботів, або безпілотних наземних транспортних засобів (БНТЗ), за тим самим принципом, за яким вона успішно розвивала безпілотні літальні апарати. Автор зазначає, що основний акцент робиться на розробці недорогих систем, що використовують комерційні технології.

Ключовим фактором успіху є тестування в польових умовах, що забезпечує швидкий зворотний зв'язок та ітеративне доопрацювання. Українські розробники стверджують, що можуть зробити за кілька тижнів те, на що на Заході йдуть роки.

Попри те, що обхід перешкод залишається складним завданням для українських БНТЗ, цю проблему вирішують за допомогою спільної роботи: оператор робота взаємодіє з екіпажем дрона, який має огляд зверху та допомагає визначити оптимальний маршрут.

Спочатку роботи використовувалися переважно для логістичних завдань, доставляючи припаси на небезпечні ділянки фронту. Згодом їхні функції розширилися, включаючи евакуацію поранених та мінування.

Бойові роботи: від DevDroid до людиноподібних машин

Одним із яскравих прикладів українського бойового робота є DevDroid. Цей апарат, розміром приблизно з квадроцикл, здатен розвивати швидкість понад 6 км на годину та оснащений кулеметом.

Військові аналітики досі вважають, що роботи не зможуть повністю замінити піхоту. Вони поки що не здатні проникати всередину будівель, займати окопи або виконувати завдання, що вимагають фізичної гнучкості. Однак автор припускає, що ця ситуація може змінитися найближчим часом.

Він згадує про експерименти українських військових з чотириногими роботами, схожими на собак. Нещодавно Збройні Сили України також отримали для випробувань двох людиноподібних роботів Phantom Mk1 американського виробництва, що свідчить про подальший розвиток у цьому напрямку.

Наземні роботизовані комплекси на передовій: майбутнє вже настало

Експерти прогнозують значне зростання масштабів застосування НРК до 2026 року. Вже сьогодні кількість застосувань наземних роботів сягає 7 тисяч на місяць, здебільшого для виконання логістичних завдань та доставки припасів на передову.

Нещодавній випадок став яскравим підтвердженням нового етапу війни: ЗСУ вперше захопили позицію, використовуючи лише роботи – наземний комплекс та БПЛА. При цьому окупанти здалися роботам у полон, що є безпрецедентним випадком і свідчить про зміну парадигми бойових дій.