Війна Росії проти України: чому Кремль відмовляється від відкритої війни

Кремль не зміг прорвати фронт і посилює удари по енергетиці, – аналітик

Майкл Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, в інтерв'ю New York Magazine заявив, що Росія не досягла очікуваних результатів на фронті. Замість успіхів на полі бою, Кремль дедалі більше покладається на виснаження України через масовані удари по критичній інфраструктурі.

Кофман зазначив, що ефективність російської армії у веденні війни постійно знижується, що стало очевидним ще минулого року. За його словами, російське керівництво робило ставку на постійний тиск уздовж усієї лінії фронту, зосереджуючись не на масштабних проривах, а на високоінтенсивних дрібних операціях.

"Метою було виснаження українських сил і можливий обвал фронту. Але цього не сталося. І зараз це виглядає ще менш імовірним, враховуючи адаптацію українських військових," – підкреслив аналітик.

Удари по інфраструктурі як компенсація невдач на фронті

Водночас Кофман наголосив, що російська кампанія ударів по критичній інфраструктурі України стає дедалі серйознішою проблемою. Минулої осені та взимку Росія систематично атакувала українську енергосистему, електрогенерацію та газову інфраструктуру. Це була одна з найважчих зим для України за багато років, і частина пошкоджень виявилася непоправною.

Аналітик пояснив, що Росія намагається компенсувати невдачі на фронті ударами по тилу.

"Росія, схоже, робить ставку на те, що навіть без прориву фронту зможе зламати Україну ударами по інфраструктурі. Історія, щоправда, показує, що бомбардування без успіхів на полі бою рідко приносять вирішальний результат. Але мене все більше турбує зростання кількості російських ударних дронів – зараз це приблизно 6500 на місяць – а також збільшення використання балістичних ракет, які важко перехоплювати," – зазначив Кофман.

Настрої в Україні та переговорна позиція

Нещодавно Майкл Кофман відвідав Україну і прокоментував настрої серед українців щодо переговорів та можливого припинення вогню. За його словами, Україна об’єктивно перебуває у кращому становищі, ніж раніше.

"Насправді вона демонструє кращі результати, ніж багато хто очікував. Восени 2024 року ситуація виглядала складною, але потім фронт стабілізувався. Українське політичне керівництво досить добре розуміє реальний стан справ, і саме тому немає готовності погоджуватися на невигідні чи обтяжливі умови припинення вогню," – пояснив Кофман.

Щодо суспільних настроїв, аналітик описав їх як "одночасно виснажені й рішучі". Люди не бажають нескінченної війни, але й не готові йти на умови, яких вимагає Росія. Проблема полягає в тому, що російська переговорна позиція залишається абсолютно нереалістичною та не відповідає реальним результатам на полі бою.

Війна на виснаження та прогноз до 2027 року

На переконання Кофмана, в Україні триває "класична війна на виснаження", де обидві сторони намагаються виграти час.

"Але я вже певний час вважаю, що час дедалі менше грає на користь Росії. Росія робила ставку на більший мобілізаційний ресурс, матеріальну перевагу та втому Заходу. Вони розраховували або на обвал українського фронту, або на крах західної підтримки України. Але за останні роки жоден із цих сценаріїв не реалізувався," – заявив Кофман.

На його думку, базовий сценарій передбачає ще щонайменше рік війни, тобто конфлікт, який триватиме до 2027 року. Цю думку поділяють і багато українських колег.

Хоча ймовірність того, що Кремль перегляне свої цілі, існує, Кофман підкреслює, що політичним лідерам надзвичайно важко визнати неспроможність досягти поставлених цілей, особливо після таких величезних витрат.

Мирні переговори та позиція Кремля

За інформацією, правитель Росії Володимир Путін може втратити можливість вести переговори "з позиції сили" вже найближчими місяцями. Це пов'язано з проблемами на фронті, економічним тиском та внутрішньою нестабільністю.

Глава Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін зазначив, що в Москві вже майже не говорять про повну перемогу у війні. За його словами, російська армія продовжує зазнавати великих втрат, перевищуючи кількість військових, яких вона здатна завербувати.