Війна в Україні змінює підхід НАТО до озброєнь
Як війна в Україні змінює підхід НАТО до озброєнь: від досконалості до швидкості
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило країни НАТО переглянути свої підходи до розробки та закупівлі озброєнь. Альянс більше не може дозволити собі чекати десятиліття на створення "ідеальної" зброї – потрібні системи, які є достатньо ефективними та доступними вже сьогодні.
Зростаючі побоювання щодо подальшої російської агресії змусили західні країни уважно вивчати уроки української війни. Водночас представники урядів дедалі частіше попереджають, що наявних арсеналів недостатньо для потенційних майбутніх загроз.
Час став вирішальним чинником
Заступник командувача Сухопутних військ Німеччини Гайко Гюбнер заявив, що його країна дотримується "дуже прагматичного підходу". Замість очікування "ідеального рішення через десять років" Німеччина зосереджується на створенні боєздатних спроможностей вже сьогодні.
"Україна продемонструвала, наскільки швидко сьогодні розвиваються цикли інновацій. Адаптація більше не займає роки, як це було раніше. Тепер у багатьох випадках це відбувається протягом кількох тижнів", – наголосив він.
На саміті з безпілотних технологій у Латвії Гюбнер зазначив, що війна показала: справжнім випробуванням тепер є не здатність створити найдосконалішу технологію, а можливість швидко налагодити її масове виробництво та вчасно передати військовим.
Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр підкреслив, що головне питання під час закупівлі озброєнь – чи буде система доступною вчасно. Німеччина виходить з того, що Росія може бути готовою до нападу на НАТО вже до 2029 року, тому союзникам необхідно готуватися якомога швидше.
"Краще купувати те, що вже є на ринку, ніж замовляти систему, яку ще потрібно розробляти і яка з’явиться лише у 2035 році", – зазначив Броєр, додавши, що союзникам потрібна перевага в швидкості.
"Ідеальне" стало ворогом "достатньо хорошого"
Подібні попередження дедалі частіше лунають у країнах НАТО. Ще у 2024 році генерал Джеймс Рейні, який тоді очолював Командування перспективних розробок армії США, зазначав, що американська система закупівель нерідко дозволяє прагненню до досконалості заважати реалізації цілком реалістичних рішень.
"Існують технології, які були б корисними для наших підрозділів уже зараз, але вони досі не впроваджені лише тому, що ми чекаємо, поки вони зможуть робити ще більше", – пояснював він.
Помічниця генерального секретаря НАТО з питань оборонної промисловості, інновацій та озброєнь Тар’я Яаккола під час саміту в Латвії заявила, що Альянс активно вивчає можливості, які можуть запропонувати цивільні компанії та виробники технологій подвійного призначення. Такі рішення часто можна отримати швидше, у більших масштабах і за нижчою ціною.
"Тому ми дедалі частіше говоримо саме про те, що є достатньо хорошим", – зазначила вона.
Український підхід привернув увагу НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте ще минулого року заявив, що Альянс виробляє озброєння надто повільно і повинен навчитися діяти швидше. За його словами, Україна часто розробляє, сертифікує та використовує обладнання, яке можна оцінити на шість або сім балів із десяти, тоді як армії НАТО прагнуть довести показник до дев’яти чи десяти.
"Швидкість має вирішальне значення, а не досконалість", – наголосив Рютте.
На ці зміни звертають увагу й оборонні компанії. Крістіан Брост, керівник американського підрозділу нідерландської компанії Robin Radar, яка виробляє радіолокаційні системи для виявлення дронів, зазначив, що українська війна демонструє важливий урок.
"Іноді недосконале рішення сьогодні є кращим, ніж ідеальне рішення в майбутньому", – сказав він.
За словами Броста, Україна має чому повчити Захід, адже вона часто змушена знаходити рішення в умовах обмежених ресурсів і використовувати найпростіші доступні засоби.
"Думаю, це і є головний урок: використовувати те, що працює, і те, що коштує недорого", – підсумував він.
Виробляти швидше та дешевше
Війна Росії проти України показала Заходу, що Москва готова вести війну на виснаження, використовуючи тактику масового витрачання техніки, боєприпасів і людських ресурсів. Західні країни не стикалися з подібним типом конфлікту десятиліттями, однак не виключають, що можуть зіткнутися з ним у майбутньому.
Війна на виснаження – це тривалі бойові дії, під час яких сторони поступово втрачають великі обсяги особового складу, озброєнь і боєприпасів. Цей досвід змушує західні країни переосмислювати підходи до розвитку військових спроможностей. Після завершення Холодної війни акцент робився на меншій кількості високотехнологічних та дорогих систем озброєнь.
Тепер дедалі більше держав Заходу доходять висновку, що не менш важливими є великі запаси відносно дешевої зброї, яку можна швидко виробляти та оперативно постачати військам.
Заступник Верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі сер Джон Стрінгер під час саміту з безпілотних технологій заявив, що західним країнам необхідно значно прискорити процеси закупівлі озброєнь.
За його словами, Альянс має звикнути до набагато коротших циклів закупівель, ніж ті, які були характерні для попередніх десятиліть, коли реалізація масштабних оборонних програм могла тривати роками або навіть десятиліттями.
"Зараз Захід перебуває у своєрідних перегонах. Ми повинні постійно тестувати нові рішення, вносити корективи, помилятися, робити висновки та закуповувати необхідні системи значно швидше, ніж це відбувалося раніше", – наголосив Стрінгер.
На його думку, такий підхід означатиме суттєві зміни у сфері оборонного виробництва – змінюватимуться не лише типи озброєнь, які виготовлятимуться, а й способи, місця та терміни їхнього виробництва.
Війна в Україні перевершила за тривалістю Першу світову
Коли кремлівський диктатор Володимир Путін у 2022 році відправив війська в Україну, він розраховував на швидку перемогу. Однак Збройні Сили України відкинули противника, і конфлікт перетворився на війну на виснаження, тривалість якої перевершила Першу світову.
Ця війна змінила геополітику Європи, перекроївши військові альянси та спровокувавши нарощування оборонних витрат, чого не було десятиліттями.
