Бразилія стане новим лідером ринку рідкісноземельних металів

Бразилія прагне стати ключовим гравцем на ринку рідкісноземельних металів

Китай посилив контроль над експортом рідкісноземельних елементів, що змусило західні країни шукати альтернативні джерела постачання. Одним з головних претендентів на роль нового центру видобутку та переробки цих критично важливих ресурсів стала Бразилія.

За даними The Wall Street Journal, західні компанії активно інвестують у бразильську галузь рідкісноземельних металів, сподіваючись зменшити залежність від Китаю. Бразилія володіє другими за обсягом запасами цих ресурсів у світі – близько 21 мільйона тонн, що становить приблизно чверть світових покладів.

Особливістю бразильських родовищ є те, що більшість з них розташовані в глині, яка легша та дешевша в обробці, ніж тверді породи в Австралії та інших регіонах. До переваг країни також належать дешева гідроенергія, відносно низькі витрати на робочу силу та близькість до ринків США.

Чому рідкісноземельні метали так важливі?

Ці елементи є критично важливими для сучасної технологічної промисловості. Вони використовуються у виробництві електромобілів, смартфонів, вітрових турбін, військової техніки та інших високотехнологічних продуктів.

Довгий час рідкісноземельні метали не привертали особливої уваги за межами гірничодобувної галузі. Ситуація змінилася у 2025 році, коли Китай запровадив експортний контроль на кілька ключових елементів та магнітів у відповідь на торговельні суперечки з США. Це виявило глибоку залежність Заходу від китайських ланцюгів постачання.

Західні уряди та виробники почали активно шукати альтернативи. США, зокрема, підтримують проекти з видобутку критичних копалин в Африці, Австралії та Бразилії, намагаючись послабити монополію Китаю.

Китай контролює близько половини світових запасів рідкісноземельних металів і понад 90% їх переробки та виробництва магнітів. Це дає Пекіну домінуючі позиції у глобальних ланцюгах постачання.

Під час переробки рідкісноземельні елементи відокремлюються та перетворюються на метали, сплави та магніти, які використовуються в електроніці та інших галузях. Саме ця стадія приносить найбільшу додану вартість, і Бразилія прагне отримати більшу частку цього бізнесу.

Бразилія не хоче бути сировинним придатком

Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва неодноразово заявляв, що країна не бажає обмежуватися роллю експортера сировини. Натомість уряд прагне залучити іноземні інвестиції для створення повноцінної галузі з виробництва високотехнологічної продукції на основі рідкісноземельних металів.

Розвиток власної переробної промисловості має створити високооплачувані робочі місця та сприяти технологічному прогресу. Однак побудова повноцінного ланцюга постачання потребує часу та залежить від державної політики.

Наразі бразильський конгрес доопрацьовує законодавство, яке регулюватиме видобуток та переробку стратегічних корисних копалин. Експерти попереджають, що надмірно жорсткі вимоги можуть відлякати інвесторів, тоді як занадто ліберальні правила ризикують перетворити Бразилію на звичайного постачальника сировини без можливості отримувати додану вартість від переробки.

Нейтралітет Бразилії та інтереси Китаю

Одним з головних викликів для США є небажання Бразилії приєднуватися до антикитайського мінерального альянсу. Країна наполягає на нейтральній позиції та готова приймати інвестиції від будь-яких партнерів – США, ЄС чи Китаю.

Гірничодобувні компанії позиціонують себе як ключових гравців у створенні альтернативних ланцюгів постачання поза Китаєм. Однак Бразилія не має наміру обмежувати доступ Пекіна до своїх мінеральних ресурсів.

Китай продовжує активно інвестувати в бразильську гірничодобувну галузь. Зокрема, виробник електромобілів BYD та інші китайські компанії вже реалізують проекти, які Бразилія давно прагнула залучити.

Ця ситуація викликає занепокоєння у деяких західних політиків та бізнесменів. Існує ризик, що Бразилія може стати потужним гравцем на ринку рідкісноземельних металів, але при цьому не увійде до західних ланцюгів постачання.

Глобальна конкуренція за критичні копалини

Гегемонія Китаю в галузі рідкісноземельних металів створює виклики не лише для США, а й для інших країн. Наприклад, Індія запустила власну програму розвитку виробництва критичних елементів вартістю 4,6 мільярда доларів.

У березні цього року спільне підприємство з видобутку корисних копалин у Бразилії домовилося про створення дочірньої компанії за участю російського "Росатому".