CBAM: Україна просить ЄС відтермінувати екоподаток
CBAM б'є по українських виробниках: Київ закликає ЄС відтермінувати екоподаток
Українські виробники вже стикаються з втратою клієнтів та контрактів через недосконалість нормативної бази екоподатку CBAM (Механізм прикордонного вуглецевого коригування). Оскільки ця база не може бути повною мірою інтегрована в Україні, Європейський Союз має відтермінувати фінансові зобов’язання для нашої країни. Про це заявив Андрій Остапець, директор з екології та промислової безпеки компанії "Інтерпайп".
Ключові проблеми і виклики
Однією з головних перешкод залишається відсутність механізму верифікації. Українські верифікатори не мають акредитації в ЄС, а європейські експерти не можуть працювати в Україні через неврегульованість процедур. Крім того, наразі немає чіткої методології перевірки викидів у ланцюгах постачання, що змушує компанії використовувати завищені дефолтні показники.
За словами Остапця, критичною проблемою є некоректні "дефолтні" показники викидів, які європейські клієнти застосовують для оцінки продукції з третіх країн. Зокрема, для українських виробників безшовних труб у довіднику Єврокомісії вказано вуглецевий слід у 2,596 тонни CO₂ на тонну при використанні доменно-конвертерного маршруту. Проте, навіть якщо "Інтерпайп" фактично виробляє продукцію з рівнем викидів близько 110 кг CO₂ на тонну сталі (завдяки електродуговому маршруту), цей факт не враховується, оскільки для України такий маршрут просто не передбачено у розрахунках.
Для порівняння, для виробників з Азербайджану встановлено значно нижчий показник – 0,240 тонни CO₂, що створює неконкурентні умови для української продукції. При цьому звіти українських компаній, подані з 2023 року відповідно до вимог CBAM, не були враховані.
Фінансовий тиск та заморожені кошти
Додатковим фактором тиску є фінансові зобов’язання: з 2027 року компанії муситимуть завчасно закуповувати CBAM-сертифікати, покриваючи щонайменше 50% обсягів за дефолтними або фактичними показниками. Проте, оскільки фактичні дані за 2026 рік ще не будуть верифіковані, бізнес буде змушений використовувати завищені дефолтні значення.
Це вже призводить до зростання витрат та заморожування коштів. За словами Остапця, значні фінансові ресурси можуть бути заблоковані аж до третього кварталу 2027 року, тобто до завершення процедур підтвердження.
Пропоноване рішення та аргументи
В "Інтерпайп" наголошують, що в таких умовах застосування повноцінних фінансових зобов’язань є передчасним. Бізнес пропонує інший підхід: тимчасово скасувати фінансову складову CBAM для України на період війни, але зберегти звітність для формування прозорої системи обліку викидів.
"Логічно використати цей час для побудови інфраструктури звітності разом із Єврокомісією, а не запроваджувати фінансовий тиск", – впевнений Андрій Остапець.
В компанії також підкреслюють, що українська промисловість вже активно рухається в напрямку декарбонізації: частка "зеленої" сталі зросла приблизно до 15% проти близько 1% до початку повномасштабної війни. Однак без відтермінування CBAM українські виробники й надалі втрачатимуть конкурентоспроможність на ринку ЄС, що матиме вкрай негативні наслідки для експорту та економіки загалом.
Приклад "АрселорМіттал Кривий Ріг"
Яскравим прикладом руйнівного впливу CBAM є ситуація на підприємстві "АрселорМіттал Кривий Ріг". Завод повністю втратив експорт до ЄС через дію екомита CBAM і був змушений зупинити виробництво. Як заявив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо, блюмінговий цех вже закрили, і наразі закривається ливарно-механічний завод. Ці рішення торкнулися понад 3 тисяч працівників. Тому уряд України має активізувати зусилля та домогтися відтермінування CBAM для України за пунктом форс-мажору.
