Європейський парламент скоротив безмитні квоти на імпорт української сталі до ЄС на 47%, а з липня 2026 року діятиме мито 50% на надквотні поставки. Українські металурги попереджають про загрозу втрати ключового ринку, адже 79% експорту сталі йде до Європи, а альтернативні ринки практично відсутні.
Анонс: Європейська допомога з верифікацією викидів CO₂ не зможе оперативно зупинити негативний вплив механізму CBAM на економіку України, яка вже страждає від фінансових втрат. Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) наполягає на терміновому відтермінуванні дії цього мита, оскільки воно спричиняє скорочення виробництва та експорту, загрожуючи втратою до 5% ВВП до 2026 року.
Європарламент закликав Єврокомісію переглянути умови вуглецевого мита CBAM для України, враховуючи форс-мажорні обставини війни. Депутати пропонують запровадити спеціальні винятки або окремий режим для української економіки.
Український експорт до ЄС може скоротитися на $1,39 млрд через механізм вуглецевого мита CBAM, який запрацює з 2026 року. Найбільше постраждають металургія та цементна галузь, де втрати можуть сягнути 89% та 96% відповідно.
Українська металургія опинилася під загрозою через запровадження вуглецевого мита ЄС (CBAM). Київ веде переговори з Євросоюзом щодо пом'якшення або отримання винятків, адже без них галузь може втратити до 5% ВВП.
Механізм CBAM може призвести до значних економічних втрат для України, сягнувши 4,8-6,3% ВВП та понад $3,6 млрд експортних втрат щорічно. Це створює нерівні умови конкуренції та посилює залежність української промисловості від європейського ринку, особливо в умовах війни.
Новий механізм ЄС, вуглецеве коригування імпорту (CBAM), створює значні загрози для української економіки та промисловості. Аналітичне дослідження GMK Center прогнозує мільярдні втрати експорту, податкових надходжень та зростання залежності від зовнішньої допомоги, що може посилити соціальну напругу та ризики для національної безпеки.
Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков окреслив виклики CBAM для українського бізнесу та запропонував механізми підтримки від уряду. Він наголосив на важливості часу та інвестицій для адаптації промисловості до нових екологічних вимог ЄС.
Україна вимагає перегляду механізму CBAM, стверджуючи, що Єврокомісія припустилася помилок у розрахунках, які призвели до значних втрат для вітчизняної промисловості. Київ наполягає на врахуванні його статусу партнера ЄС, а не "третьої країни", для запобігання подальшим збиткам.
Еко-мито CBAM від ЄС стає реальним торговельним бар'єром для України, загрожуючи ВВП та експорту, особливо в металургійній галузі. Експерт попереджає про значні економічні втрати та відсутність системної державної політики для протидії цьому виклику.
CBAM завдав потужного удару по українському експорту сталі, призвівши до значного скорочення імпорту до ЄС та зростання витрат для виробників. Реальні платежі за CBAM виявилися значно вищими за очікування, ставлячи українські підприємства у вразливе становище.
Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) серйозно шкодить українській металургії, призводячи до розриву контрактів та втрати ринку ЄС. Це створює значні економічні виклики для України, яка й без того страждає від наслідків війни.
Українські виробники страждають від CBAM, втрачаючи клієнтів та контракти через недосконалу нормативну базу екоподатку. Компанія "Інтерпайп" закликає ЄС відтермінувати фінансові зобов'язання для України, поки триває війна та розбудовується система звітності.
Вуглецевий податок CBAM змусив "АрселорМіттал Кривий Ріг" зупинити експорт металопродукції до Європи, втративши 300 тисяч тонн замовлень у першому кварталі 2026 року. Компанія б’є на сполох через загрозу скорочення виробництва, втрати ринку та масового звільнення працівників, закликаючи Єврокомісію надати відтермінування для України.
Європейський ринок продовжує імпортувати російську сталь, тоді як українські виробники стикаються з додатковими витратами. Українська металургія працює в умовах війни, високих енергетичних витрат і нових екологічних правил ЄС.
