Європарламент вимагає переглянути CBAM для України
Європарламент вимагає переглянути умови вуглецевого мита CBAM для України
Депутати Європейського парламенту закликали Європейську Комісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України. На їхню думку, умови повномасштабної війни вимагають запровадження окремого режиму або спеціальних винятків.
Ці питання обговорювалися під час засідання Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI). На порядку денному були зміни до Регламенту CBAM та створення Тимчасового фонду декарбонізації.
Форс-мажор не враховує реалії війни
Доповідач щодо CBAM, депутат Європарламенту Мохаммед Шагім, заявив, що нинішній механізм форс-мажору фактично не враховує реалії війни в Україні.
"Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають", – наголосив він.
За словами Шагіма, Україна "очевидно не має можливостей" для проведення декарбонізації у необхідному темпі та не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни. Він запропонував окремо обговорити це питання, щоб знайти для України спеціальне рішення.
Євродепутати підтримують особливий підхід
Представник Європейської народної партії Петер Лізе також публічно підтримав необхідність окремого підходу до України.
"Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна – це справді особливий випадок", – підкреслив він і звернувся до Єврокомісії із запитанням, чому Брюссель наразі не розглядає можливість винятків для України.
Доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також підтримав позицію колег і заявив, що розчарований відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.
Єврокомісія ухиляється від відповіді
Представниця Європейської комісії Марія Елена Скоппіо фактично уникла прямої відповіді на заяви євродепутатів. Вона заявила, що Україна "не є частиною нинішньої доповіді", тому Комісія не коментуватиме можливість спеціального режиму або застосування форс-мажору.
Ширші наслідки CBAM для європейської промисловості
Під час дискусії депутати також активно обговорювали ширші наслідки CBAM для європейської промисловості та конкуренції на світових ринках. Зокрема, Паскаль Канфен прямо пов’язав механізм CBAM із ризиками посилення позицій Росії на експортних ринках.
За його словами, європейські виробники стикаються з додатковими вуглецевими витратами, тоді як російські конкуренти таких витрат не мають.
"ЄС не повинен робити такий подарунок Росії", – заявив Канфен.
Реальні економічні втрати України
Як відомо, Європейська комісія не передбачила винятків для України у механізмі вуглецевого мита CBAM, попри те, що Україна має на це право за статтею "форс-мажор". У ЄК заявили, що вплив CBAM на українську економіку буде "мінімальним".
Однак ці оцінки не відповідають реальності. За прогнозами, через CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом очікується падіння економіки на 4,8%, скорочення експорту до ЄС на 7,8% та просідання переробної промисловості на 13,1%.
Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб – на 44%. Завод АрселорМіттал Кривий Ріг вже закрив два свої підприємства, в результаті чого без роботи залишилися понад три тисячі людей.
