Нові квоти ЄС на сталь загрожують українській металургії
Нові квоти ЄС на імпорт сталі: загроза для української металургії
Європейський парламент схвалив нові захисні заходи щодо імпорту сталі до ЄС, які передбачають значне скорочення безмитних квот. Українські металургійні підприємства попереджають: ці зміни можуть призвести до втрати ключового експортного ринку та погіршити й без того складну ситуацію в галузі, яка вже стикається з наслідками війни, енергетичною кризою та дією механізму вуглецевого коригування CBAM.
Згідно з новими правилами, обсяг безмитного імпорту сталі до ЄС скоротиться до 18,3 млн тонн на рік – на 47% менше за поточний рівень. Нові обмеження набудуть чинності з липня 2026 року. Для поставок понад встановлені квоти діятиме мито у розмірі 50%. У Європейській комісії зазначили, що Україна, ймовірно, зможе продовжити експорт сталі до ЄС, але "на нижчому рівні, ніж у попередні роки".
ЄС як основний ринок збуту
Для українських виробників ці зміни створюють додаткові ризики. Після початку повномасштабної війни металургійна галузь фактично переорієнтувалася на європейський ринок. Завдяки автономним торговельним заходам ЄС, запровадженим у 2022 році, саме країни Євросоюзу стали головним покупцем української металопродукції.
За даними GMK Center, у 2025 році 79% українського експорту сталі припадало на країни ЄС. Загалом українські металурги поставили на європейський ринок 2,65 млн тонн продукції. Однак галузь вже зіткнулася зі значним скороченням експорту через запуск механізму CBAM. За оцінками експертів, після початку його дії поставки української сталі скоротилися на 60–70%.
Немає альтернативних ринків
Олександр Водовіз, керівник офісу CEO компанії "Метінвест", зазначає, що нові обмеження становлять серйозну загрозу як для українських виробників, так і для європейських споживачів.
"Багато наших клієнтів у Європі залежать від нас, і це також стане викликом для них", – наголосив він.
За словами Водовіза, українські виробники практично не мають альтернативних ринків збуту за межами ЄС. "Ми не бачимо інших ринків за межами Європи. Собівартість виробництва та логістичні витрати не дозволяють нам ефективно продавати продукцію деінде", – підкреслив представник "Метінвесту".
Недостатні квоти та воєнні виклики
Наразі Європейська комісія проводить переговори щодо розподілу нових квот між країнами-експортерами. За інформацією Financial Times, під час попередніх переговорів у Женеві Єврокомісія запропонувала для України безмитну квоту у 713 тис. тонн сталі. У галузі вважають такий обсяг недостатнім: за словами представника "АрселорМіттал Кривий Ріг", лише їхнє підприємство планувало експортувати до ЄС 1,25 млн тонн сталі у 2026 році.
Українські виробники також наголошують, що нові квоти запроваджуються в умовах, коли підприємства вже працюють за ускладнених обставин: постійні російські обстріли, дефіцит електроенергії, кадрові проблеми та логістичні обмеження. За словами Олександра Водовіза, без урахування воєнних умов жорсткі квоти у поєднанні з CBAM можуть призвести до зупинки металургійних підприємств.
Підтримка з боку Європарламенту
Певну підтримку українська сторона отримує у Європарламенті. Зокрема, євродепутатка зі Швеції Карін Карлсбро, яка нещодавно відвідала українські металургійні підприємства, заявила, що Україна не повинна стати жертвою нових обмежень ЄС, особливо коли її металургійна галузь перебуває під прямими російськими атаками.
Вона також наголосила, що Україна не є джерелом глобального надлишку сталеливарних потужностей, а ЄС має ставитися до неї як до майбутнього члена Союзу та стратегічного партнера.
"ЄС має виконати свою обіцянку щодо надання Україні спеціального статусу в межах нових правил", – резюмувала євродепутатка.
