CBAM б'є по Україні: втрата ринку, скорочення виробництва
Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) вже відчутно б'є по українській металургії, змушуючи європейських клієнтів розривати контракти. Проблема досягла такого масштабу, що її усвідомили й у ЄС: видання Politico опублікувало розлогий матеріал про кризу, спровоковану цим митом для українських виробників. Хоча механізм декларується як кліматичний інструмент, на практиці він вже суттєво впливає на торгівлю.
Politico зазначає, що європейські лобісти сталеливарної та цементної промисловості здебільшого підтримали CBAM. Вони розглядають його як інструмент, що має вирівняти їхні позиції з іноземними конкурентами, які працюють за слабших екологічних норм і, відповідно, можуть постачати на ринок ЄС дешевшу та "бруднішу" продукцію. Однак для України, яка прагне вступу до ЄС, цей механізм створює додаткові виклики на тлі катастрофічних наслідків війни.
Видання нагадує, що ще на початку обговорення CBAM у Євросоюзі як українські, так і російські виробники заявляли, що цей механізм несправедливо вдарить по їхніх галузях. Це було ще до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, яке зруйнувало ключові металургійні регіони на сході Донбасу.
Втрата ринку та скорочення виробництва
Генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо повідомив Politico, що після введення CBAM європейські клієнти почали масово скасовувати замовлення. Це призвело до того, що компанія втратила доступ до ринку ЄС, була змушена закрити частину виробництва, а скорочення торкнулися понад 3,4 тисячі працівників.
Схожі проблеми фіксують і в компанії "Метінвест", для якої ЄС є ключовим ринком збуту. Там зазначили, що нові правила ставлять українських виробників у гірші умови порівняно з європейськими конкурентами. "Формально CBAM має екологічну мету, але на практиці він також працює як інструмент захисту європейського ринку", – наголошують у компанії.
Ключове джерело валютної виручки під загрозою
Металургія є одним із найважливіших джерел валютної виручки України – лише у 2023 році експорт металів становив близько 4 мільярдів доларів. Основним ринком збуту залишається Європейський Союз, де значна частка поставок припадає на Польщу. Водночас українські виробники працюють у значно складніших умовах через війну: підприємства зазнають обстрілів, стикаються з перебоями електропостачання, дефіцитом кадрів та логістичними обмеженнями.
У ЄС, де CBAM раніше підтримували як інструмент захисту внутрішнього ринку від дешевшої продукції, дедалі більше звертають увагу на його побічні ефекти. Зокрема, йдеться про ризики для української економіки, яка вже зазнала значних втрат через війну. Додатковим сигналом стало й обговорення нових торговельних обмежень: Євросоюз досяг попередньої домовленості щодо скорочення імпорту сталі та посилення тарифного захисту власного ринку, нагадали у Politico.
Таким чином, у європейському політичному та економічному середовищі поступово зростає розуміння, що впровадження CBAM без адаптаційних механізмів може мати негативні наслідки для України та її інтеграції до ринку ЄС, резюмує видання.
Економічні втрати та заклики бізнесу
За оцінками, через екомито CBAM Україна може втратити 5% ВВП вже у 2026 році. Загальний прогноз на цей рік – мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб – на 44%. На черзі у збитки – хіміки та аграрії. Це означає в рази менше валютної виручки та потенційний обвал курсу гривні. На цьому тлі бізнес закликав уряд посилити співпрацю з ЄС та домогтися відтермінування дії екомита для України.
