CBAM: Удар по імпорту сталі та Україні
CBAM Шокував Ринок: Реальні Витрати Завдали Удару по Імпорту Сталі та Українським Виробникам
Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) вже у першому кварталі 2026 року почав суттєво впливати на сталевий ринок Європейського Союзу. Це призвело до значного скорочення імпорту, зростання витрат та відчутних втрат для українських виробників, як свідчить аналіз галузевих експертів за підсумками січня-березня.
Скорочення імпорту та логістичні виклики
За даними ринку, імпорт сталі до ЄС за звітний період скоротився до 7–7,2 млн тонн, тоді як роком раніше цей показник становив 8,2 млн тонн. Однією з головних причин такого падіння стало запровадження CBAM у поєднанні з жорсткішими тарифними квотами (TRQ).
Додатковим фактором, що ускладнив ситуацію, стали значні витрати на логістику. Демередж (плата за простій судна) та зберігання вантажів сягали €15–20 за тонну. Ці додаткові витрати часто нівелювали цінову перевагу імпортної сталі ще до її реалізації на ринку.
Справжня вартість CBAM: Шок для ринку
Найбільшим потрясінням для ринку виявилися реальні витрати на CBAM, які значно перевищили очікування учасників. Фактичні доплати за імпорт становили від $60 до $120 за тонну, залежно від виду продукції. Це спричинило масове скасування контрактів з постачальниками з-за меж ЄС.
Офіційна ціна сертифіката CBAM за підсумками кварталу склала €75,36 за тонну CO₂. Для сталі з викидами 2 тонни CO₂ на тонну продукції номінальна доплата мала б становити €150,72 за тонну.
Однак, завдяки понижувальному коефіцієнту у 2026 році, фактичний платіж складав лише €3,77 за тонну, але винятково за умови надання верифікованих даних про викиди. У разі відсутності таких даних застосовуються так звані "дефолтні" показники (DV), які є значно вищими. Єврокомісія додатково підвищила ці показники на 10-20%, що різко збільшило фінансове навантаження на імпортерів.
За оцінками аналітиків, в окремих випадках платежі CBAM можуть сягати €590 за тонну, при ринковій ціні €750-800 за тонну продукції. Це фактично зрівнює податок із вартістю самої сталі.
Найбільші втрати: Український металургійний сектор
Найбільш негативний ефект CBAM зафіксовано для України. Через завищені дефолтні показники та проблеми з верифікацією українські виробники опинилися серед найбільш уразливих. За оцінками, у разі відсутності спеціальних умов, Україна може втратити до $1,75 млрд металургійного експорту у період 2026–2030 років.
Через відсутність належної верифікації сотні підприємств за межами ЄС змушені працювати за цими завищеними показниками. Це особливо сильно вдарило по виробниках із Туреччини, країн MENA та інших регіонів, які навіть при низьких фактичних викидах змушені платити як "брудні" виробники.
Додатковий тиск: Падіння попиту
Ситуацію на ринку сталі додатково ускладнює загальне падіння попиту. У першому кварталі виробництво автомобілів у ЄС скоротилося на 2,8%, до 2,8 млн одиниць, а в Німеччині — на 4,5%, до 540 тис. Будівельний сектор знизився на 3,5-4,5%, а житлове будівництво — на 8–10%.
Зусилля України: Без значних успіхів
Днями міністр економіки Олексій Соболєв заявляв, що його відомство у Німеччині займалося "вирішенням питання механізму вуглецевого коригування СВАМ, через який вже страждає наша металургія". Втім, попри заяви міністра, реально жодних значних успіхів уряд не досяг.
Головне прохання України – отримати відтермінування CBAM для України за статтею про форс-мажор – досі залишається без відповіді. Поки що вдалося домовитися лише про те, що Німеччина допоможе Україні з сертифікацією українських верифікаторів.
