CBAM: загрози для економіки та промисловості України

Вуглецеве коригування імпорту (CBAM): Загрози для економіки та промисловості України

Запровадження Європейським Союзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) створює серйозні виклики для України. Цей механізм не лише поглиблює вже існуючі структурні дисбаланси в економіці, а й посилює залежність країни від міжнародної фінансової допомоги, генеруючи довгострокові ризики для промислового сектору та національної безпеки. Такі висновки представлені в аналітичному дослідженні GMK Center.

Війна та економічні дисбаланси: Передумови для нових викликів

Згідно з дослідженням, повномасштабна війна вже кардинально змінила економічну модель України. Через руйнування ключових експортно-орієнтованих промислових об'єктів та логістичних ланцюгів, темпи зростання ВВП сповільнюються. Прогнозується, що у 2026 році економічне зростання становитиме лише близько 1,8%. Водночас, дисбаланси в економіці України стрімко зростають:

• Дефіцит зведеного бюджету може сягнути 19,4% ВВП.
• Дефіцит зовнішньої торгівлі прогнозується на рівні 26,5% ВВП.
• Частка державних витрат перевищить 61% ВВП.

Наразі зовнішня фінансова допомога відіграє ключову роль у підтримці макрофінансової стабільності. У 2025 році її обсяг оцінюється приблизно у $52 млрд. Проте аналітики GMK Center зазначають, що ці кошти переважно спрямовуються на покриття дефіцитів та стимулювання імпорту, не формуючи при цьому внутрішнього економічного розвитку.

Прямий вплив CBAM: Мільярдні втрати для України

На тлі вже існуючих проблем, CBAM створює додатковий тиск на українську економіку. За оцінками GMK Center, у період 2026–2030 років Україна може втратити до $3,9 млрд експорту металургійної продукції та ще $3,6 млрд податкових надходжень. Загальні втрати ВВП, з урахуванням впливу на суміжні ланцюги постачання, можуть сягнути $6 млрд, що становить до 2,1% ВВП.

Аналітики також прогнозують значне скорочення експорту української металургії до країн ЄС – до $1,75 млрд до 2030 року. При цьому сукупні платежі за CBAM для українських виробників у 2026–2030 роках можуть становити близько €1,2 млрд. Ця сума є співставною з дворічним обсягом інвестицій у всю металургійну галузь України.

"CBAM має дискримінаційний характер щодо країн із нижчим рівнем доходу, які не можуть забезпечити масштабне фінансування декарбонізації," – наголошується в дослідженні.

Соціальні та безпекові наслідки

Окрему увагу аналітики звертають на потенційні соціальні наслідки. Металургійна галузь традиційно є одним з найбільших роботодавців у промислових регіонах України, особливо тих, що знаходяться поблизу лінії фронту. Скорочення виробництва внаSлідок CBAM може призвести до втрати десятків тисяч робочих місць, посилити міграційні процеси та спровокувати зростання соціальної напруги.

Можливості компенсувати ці втрати за рахунок швидкого розвитку інших секторів економіки є вкрай обмеженими. За оцінками GMK Center, альтернативні галузі не зможуть оперативно замістити до $2 млрд експорту, $0,9 млрд інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень, які генерує металургійна промисловість.

Дослідження також підкреслює, що CBAM посилює ризики для національної безпеки України. Ослаблення промислової бази може негативно вплинути на обороноздатність країни, а зростання залежності від зовнішньої допомоги створює додаткові макрофінансові ризики.

Аналітики GMK Center наголошують, що без додаткових механізмів підтримки та адаптації, зокрема фінансування декарбонізації за участі Європейського Союзу, CBAM може прискорити деіндустріалізацію України.