Європа: війна чи інтеграція України?
Частина Європи готується до війни, тоді як інша заперечує її можливість
Європейські лідери все частіше обговорюють ризик великої війни на континенті, проте їхні дії щодо України залишаються суперечливими. Це питання стало центральним у редакційній статті журналу The Economist.
Видання нагадує, що під час саміту ЄС на Кіпрі 23–24 квітня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відкрито попередив про можливе вторгнення Росії в Європу вже найближчим часом. Він наголосив на необхідності для Європи серйозно поставитися до власної безпеки та посилити оборону як у рамках НАТО, так і ЄС.
Однак, попри ці застереження, практичні кроки європейських урядів виглядають менш рішучими. Хоча цього місяця Євросоюз погодив кредит для України на 90 мільярдів євро, дискусії щодо її повноправного членства в блоці залишаються складними. Зокрема, Франція та Німеччина не поспішають підтримати швидкий вступ України, на якому наполягає президент Володимир Зеленський. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прямо заявив, що країна не може приєднатися до ЄС під час війни і має відповідати суворим стандартам.
Безпека проти економіки: причини вагань
Автори публікації зазначають, що деякі застереження щодо вступу України до ЄС є зрозумілими: країна є вразливою демократією з проблемами корупції та невизначеними кордонами. Водночас інші побоювання видаються менш обґрунтованими. Наприклад, європейські фермери висловлюють занепокоєння щодо конкуренції з потужним аграрним сектором України, хоча сама система фермерських субсидій в ЄС давно потребує реформування.
Проте прихильники інтеграції України наголошують на її стратегічній важливості для безпеки Європи. Мова йде не лише про найбільшу армію на континенті, а й про сучасні військові технології. The Economist цитує президента Фінляндії Александра Стубба: "Ми, європейці, маємо зрозуміти, що Україна нам потрібна більше, ніж ми їй".
Водночас, зауважує The Economist, перспективи членства України в НАТО наразі фактично зникли. Західні чиновники відкрито заявляють, що ці амбіції "мертві" у найближчому майбутньому.
Україна або війна: пошук компромісів
Франція та Німеччина активно просувають ідею проміжних форм інтеграції України до ЄС. Це може включати участь України в інституціях Євросоюзу без права голосу. Також обговорюється можливість поширення на Україну положення про взаємну оборону, закріпленого у статті 42.7 договорів ЄС.
На Кіпрському саміті чиновникам було доручено вивчити практичні аспекти функціонування цього механізму. Водночас європейські лідери визнають, що повністю закрити двері для України вони не можуть. Фрідріх Мерц підкреслив, що для досягнення можливого мирного договору Києву необхідно запропонувати чітку перспективу повноправного членства.
Журналісти The Economist підсумовують, що в Європі панує певна розгубленість. З одного боку, політики побоюються економічних наслідків вступу України, з іншого – готові брати на себе значно серйозніші безпекові зобов'язання. Ключове питання полягає в оцінці загрози: якщо війна з Росією дійсно можлива, то інтеграція України стає критично важливою.
Однак не всі в Європі поділяють таке бачення. Деякі політики та виборці не вважають конфлікт з РФ неминучим, тому схильні обережніше ставитися до розширення ЄС. У підсумку, зазначається в матеріалі, доля України може залежати від простішого, але фундаментального питання: "Чи готові європейці воювати", якщо Україна не стане частиною їхнього клубу?
Внутрішні суперечності ЄС та Україна: останні події
Минулотижневий саміт ЄС на Кіпрі пройшов у незвично спокійній атмосфері, що було пов'язано з відсутністю прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який незабаром залишить свою посаду після поразки на виборах. Хоча Орбан протягом багатьох років був джерелом напруженості в Євросоюзі, його відсутність виявила значно глибші внутрішні суперечності блоку. У кулуарах саміту політики визнавали, що Орбан часто слугував зручним "цапом-відбувайлом", і тепер ЄС доведеться відкрито обговорювати власні розбіжності.
Найбільш помітно ці розбіжності проявилися у дискусії щодо членства України: частина лідерів підтримує швидке приєднання, тоді як інші закликають до обережності та "реалістичного" підходу. Крім того, суперечки виникли навколо питання енергетики – через дефіцит пального на тлі дій Дональда Трампа в Ірані та необхідність продовження санкцій проти Росії.
