Українська металургія: "Ідеальний шторм" та CBAM

Українська металургія під тиском: "Ідеальний шторм" загрожує виживанню галузі

Українська металургійна галузь зіткнулася з низкою кризових факторів, що створюють для неї "ідеальний шторм" і ставлять під загрозу її подальше існування. Про це у своїй колонці для Forbes Ukraine заявив генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо.

Гірничо-металургійний комплекс втрачає позиції

За словами Лонгобардо, гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України, який традиційно був одним із ключових секторів економіки, стрімко втрачає свої позиції. Статистика свідчить про значне скорочення:

• Якщо у 2024 році частка ГМК у ВВП України становила 7,2%, то у 2025 році вона зменшилася до 5,5%.
• Частка металургії в загальному експорті країни знизилася з 15,4% до 15,2%.

"Раніше, де б я не виступав як генеральний директор найбільшого гірничо-металургійного підприємства України, з гордістю промовляв: ГМК України забезпечує 7% ВВП країни, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничним і портовим транспортом. Нині це речення неактуальне", – констатував Лонгобардо.

Удар CBAM: Європейське вуглецеве мито нищить експорт

Одним із найсильніших ударів по галузі стало запровадження Європейським Союзом механізму CBAM (транскордонного вуглецевого мита), який почав діяти з 1 січня 2026 року.

• "АрселорМіттал Кривий Ріг" витратив три роки на те, щоб переконати європейських клієнтів співпрацювати з українською продукцією.
• У 2025 році компанія поставила до ЄС 920 тис. тонн металопродукції, що становило близько третини її виробництва.

Однак після запуску CBAM ситуація кардинально змінилася. Через необхідність доплачувати €50–75 за тонну української продукції європейські партнери почали скасовувати контракти. "АрселорМіттал Кривий Ріг" фактично втратив європейський ринок, на який планував поставити 1,25 млн тонн продукції у 2026 році – майже половину запланованого виробництва.

Лише за перший квартал компанія втратила експорт 300 тис. тонн металопродукції. Це змусило підприємство зупинити цех блюмінгу, який функціонував з 1958 року та виробляв сталеві заготовки.

Марні переговори та помилкові розрахунки Єврокомісії

Лонгобардо зазначив, що український уряд вів переговори з Єврокомісією щодо відстрочки дії CBAM для України, аргументуючи це війною, обстрілами, блекаутами та високими цінами на електроенергію. Проте спеціального режиму для України запроваджено не було.

При цьому, за його словами, оцінка впливу CBAM на українську економіку, яку робила Єврокомісія, виявилася хибною. "Вони катастрофічно прорахувались", – заявив CEO АМКР.

Катастрофічні наслідки для економіки України

Потенційні втрати українських експортерів у період 2026–2030 років можуть сягнути $4,7 млрд, а бюджети різних рівнів недоотримають майже $1,3 млрд. До 2030 року вплив CBAM може коштувати Україні 2,1% ВВП, прогнозує Лонгобардо.

Негативний ефект від CBAM вже відображається на фінансових результатах "АрселорМіттал Кривий Ріг". На тлі сукупності кризових факторів збиток підприємства у першому кварталі 2026 року зріс на 53%, сягнувши 4,6 млрд грн. "Цей вуглецевий механізм – наш спільний біль", – підкреслив Лонгобардо, коментуючи ситуацію для всієї української металургійної галузі.

Європарламент закликає до перегляду, але Брюссель непохитний

Раніше депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.

Однак Єврокомісія не передбачила винятків для України у механізмі екомита CBAM, попри те, що країна має на це право за статтею "форс-мажор". У ЄК заявили, що вплив CBAM на українську економіку буде "мінімальним".

Ці оцінки, однак, є відірваними від реальності. Насправді, через екомито CBAM Україна може втратити 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік включає:

• Падіння економіки на 4,8%.
• Зниження експорту до ЄС на 7,8%.
• Просідання переробної промисловості на 13,1%.

Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, а труб – на 44%.