Фінансове шахрайство 2026: схеми та захист
Фінансове шахрайство у 2026 році: як змінюються схеми та як захиститися
Фінансові шахраї стають дедалі винахідливішими: їхні дії рідше випадкові, а частіше – ретельно сплановані під конкретну людину. Зловмисники аналізують покупки, активність у соцмережах, оголошення на маркетплейсах та банківські операції, щоб підібрати найефективніший спосіб обману.
Заступниця голови правління "Глобус Банку" Анна Довгальська наголошує, що сучасне шахрайство поєднує технічні інструменти з психологічними маніпуляціями. Жертви часто самі передають зловмисникам конфіденційні дані – коди з SMS, реквізити карток або паролі, навіть не усвідомлюючи небезпеки.
"Більшість шахрайських схем ґрунтуються на вправній маніпуляції свідомістю. Людина навіть не замислюється, що сама назвала код із SMS, перейшла за сумнівним посиланням чи ввела дані картки на фейковому сайті", – пояснює банкірка.
За її словами, середній розмір однієї незаконної операції у 2025 році зріс на 30% – до 5,5 тисяч гривень проти 4,2 тисяч у 2024 році. Якщо раніше шахраї діяли масово та менш прицільно, то тепер вони ретельно готують сценарії, враховуючи особисті дані жертв. У першому півріччі 2026 року ключовою тенденцією стало поєднання спроб отримати карткові дані з психологічним тиском на клієнтів.
Найпоширеніші шахрайські схеми у 2026 році
- Дзвінки від "служби безпеки банку". Шахраї повідомляють про підозрілу операцію або спробу зняття коштів, а потім намагаються отримати дані картки, коди підтвердження або змусити клієнта самостійно переказати гроші на "безпечний рахунок".
- Фішинг. Клієнт отримує повідомлення з посиланням на фейковий сайт, який імітує офіційний ресурс банку, державної установи, маркетплейсу чи служби доставки. Після введення даних (реквізитів картки, логінів, паролів або одноразових кодів) вони потрапляють до зловмисників.
- Фальшиві виплати та компенсації. Користувачам пропонують отримати допомогу або соціальну виплату, але для цього нібито потрібно "підтвердити картку" через сумнівне посилання. Насправді мета – отримати доступ до фінансових даних.
- Шахрайство через соцмережі та месенджери. Зловмисники зламують акаунти знайомих і надсилають повідомлення з проханням терміново переказати гроші. Такі повідомлення часто виглядають правдоподібно, адже надходять від реальних контактів.
- SIM-swap (заміна SIM-картки). Шахраї перехоплюють або перевипускають номер телефону, до якого прив’язані мобільний банкінг, електронна пошта чи інші фінансові сервіси. Це особливо небезпечно, оскільки дозволяє отримати доступ до конфіденційної інформації.
Як захиститися від шахрайства
Анна Довгальська радить дотримуватися таких правил:
- Якщо телефонує нібито працівник банку, завершіть розмову та передзвоніть до контакт-центру за номером, вказаним на офіційному сайті або картці.
- Ніколи не розголошуйте PIN-код, CVV-код, паролі чи SMS-коди. Перевіряйте статус картки лише через офіційний банківський застосунок або контакт-центр.
- У разі повідомлень про виплати, компенсації чи фінансову допомогу не переходьте за посиланнями з SMS або месенджерів. Перевіряйте інформацію лише на офіційних ресурсах.
- Якщо надходить повідомлення про термінову потребу в грошах від родича чи знайомого, спочатку зв’яжіться з цією людиною або її близькими, щоб підтвердити ситуацію.
- Продаючи товари в інтернеті, пам’ятайте: для отримання переказу достатньо номера картки або IBAN. Не вводьте CVV-код, PIN-код чи інші конфіденційні дані на сторонніх сайтах.
- Перевіряйте адреси сайтів та не вводьте платіжні дані на ресурсах, які викликають сумніви. Для захисту акаунтів у месенджерах використовуйте складні паролі та двофакторну автентифікацію.
Останні новини про шахрайство в Україні
Центр протидії дезінформації попереджає про масові розсилки листів та повідомлень від нібито Міністерства енергетики з фальшивими рахунками на оплату електроенергії.
Співвласник monobank Олег Гороховський зазначає, що одним з найпоширеніших методів обману власників банківських карток залишаються дзвінки з проханням натиснути певні цифри, після чого відбувається з’єднання з шахраєм.
