Удари України по нафтогазовій інфраструктурі РФ: аналіз ефективності

Чи ефективні удари України по нафтогазовій інфраструктурі РФ?

Фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків, розглядає поширену думку про неефективність ударів України по нафтогазовій інфраструктурі Росії. Наводяться дані з авторитетних джерел та графіки російського морського експорту, які, на перший погляд, можуть вводити в оману.

Розрахунки та аналіз

Нафтогазові доходи Росії за квітень склали 855 млрд рублів, тоді як у березні цей показник становив 617 млрд рублів. Таким чином, за місяць доходи зросли на 38%. У той же час податкова ціна нафти зросла з 45 до 77 доларів за барель, що становить 71%.

Різницю в темпах приросту можна пояснити виплатами за паливним демпфером у розмірі 207 млрд рублів, які нафтові компанії отримали з бюджету. Ця сума вираховується з нафтогазових доходів.

Чи слід враховувати ці виплати при порівнянні темпів зростання? Це питання дискусійне. З одного боку, їх потрібно включати для корекції бази порівняння, з іншого — ні.

• По-перше, практика виплат за паливним демпфером показує кореляцію між бюджетними виплатами та необхідністю ремонту НПЗ та іншої інфраструктури. Без атак на об’єкти ці виплати були б значно меншими.
• По-друге, війна в Україні фінансується з федерального бюджету РФ. Для нас важлива саме сума нафтогазових доходів, яка коригується на паливний демпфер. Формально ці кошти призначені для стабілізації цін на АЗС, але фактично вони компенсують збитки від ударів.

Чому потрібно продовжувати удари?

Атаки на російську нафто-газову інфраструктуру мають стратегічне значення. Сили оборони України повинні розширити удари по нафтових сховищах РФ, зробивши їх пріоритетними цілями.

Ситуація може загостритися, якщо США та Іран відкриють Ормузьку протоку, що призведе до надходження на ринок додаткових обсягів нафти. Це може знизити ціну на російську нафту до 40-45 доларів за барель, а в окремих випадках — і нижче. За таких умов Росія зіткнеться з браком місць для зберігання, що змусить її або скорочувати видобуток, або продавати нафту нижче собівартості.

Чим менше буде доступних сховищ, тим менше часу залишиться РФ для маневру, щоб перечекати період низьких цін.