Реновація "хрущовок": виклики та законодавство
Реновація "хрущовок" в Україні: виклики та законодавчі перспективи
Старий житловий фонд у великих містах України стрімко зношується, проте оновлення застарілих "хрущовок" гальмують низка факторів. Серед них — війна, законодавчі нюанси та складнощі з відселенням мешканців. Про це в ефірі "Новини.LIVE" розповіла народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань державної влади Олена Шуляк.
Законодавчі ініціативи та перешкоди
За словами Шуляк, у великих містах країни існують тисячі "хрущовок", які потребують оновлення. До повномасштабного вторгнення Україна активно працювала над врегулюванням цього питання на законодавчому рівні, вивчаючи успішний досвід країн Балтії та Німеччини.
"Ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства. Є чудові приклади країн Балтії та Німеччини, яким чином відбувалася реновація "хрущовок". Але війна нам скоригувала всі плани", — зазначила нардепка.
Відповідний закон, що стосується реновації, вже ухвалений у першому читанні, але потребує значного доопрацювання. Олена Шуляк наголошує на необхідності комплексного підходу до законопроєкту, враховуючи вимоги енергоефективності, економічної доцільності та технічного стану будівель.
Ключовим питанням залишається механізм прийняття рішень.
"Основне питання – хто буде приймати рішення стосовно того, що "хрущовка" буде розселена, а на її місці буде збудована нова", — пояснила Шуляк.
Складнощі з відселенням та пріоритети міст
Однією з головних перешкод для знесення старих будівель є необхідність згоди значної частини мешканців. Навіть за підтримки більшості, процес може бути заблокований через небажання окремих власників переїжджати. Питання реконструкції також є складним, оскільки воно вимагає тимчасового відселення людей з будинку.
Наразі, за словами Шуляк, питання реконструкції не є першочерговим пріоритетом для більшості міст, попри велику кількість аварійних "хрущовок" у таких мегаполісах, як Київ чи Дніпро.
"Станом на сьогодні питання реконструкції стоїть не в першому пріоритеті будь-якого міста. Навіть якщо в таких містах, як Київ чи Дніпро, на сьогодні багато таких аварійних "хрущовок", — констатувала нардепка.
Вона підкреслила, що містам вже зараз необхідно готуватися до майбутніх програм реновації: планувати, проєктувати та знаходити рішення для визначення будівель, які підпадуть під оновлення.
"І вже потім, коли будуть сприятливі безпекові та фінансові умови, ти вже будеш готовий до реалізації того чи іншого проєкту", — додала Олена Шуляк.
Історія та зношеність "хрущовок"
Проблема застарілого житла не нова. Член Національної Спілки Архітекторів України, архітектор Валентин Погорілий раніше зазначав, що термін експлуатації п'ятиповерхових "хрущовок" сплив ще близько 2010 року.
"Хрущовки" почали зводити у 1950-х роках з метою швидкого та масового будівництва житла після Другої світової війни. Хоча і "сталінки", і "хрущовки" будувалися з цегли, вони суттєво відрізнялися за якістю. "Сталінки" мали товщі стіни та міцніші перекриття, що забезпечило їм значно довший встановлений термін експлуатації порівняно з "хрущовками".
