Світовий банк: ціни на енергоносії та сировину зростуть
Світовий банк прогнозує значне зростання цін на енергоносії та сировинні товари до 2026 року
Світовий банк у своєму останньому огляді Commodity Markets Outlook попереджає про суттєве зростання світових цін на енергоносії та сировинні товари. За прогнозами, до 2026 року ціни на енергоносії можуть підскочити на 24%, досягнувши найвищих показників з початку повномасштабної війни Росії проти України.
Ключові прогнози та сценарії
Цей сценарій є базовим і передбачає, що найгостріші перебої, спричинені конфліктом на Близькому Сході, будуть врегульовані вже до травня. У разі загострення бойових дій та тривалих перебоїв із постачанням, ціни на сировинні товари можуть зрости ще значніше.
За оптимістичним прогнозом, до жовтня очікується поступове відновлення судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку майже до довоєнних обсягів.
Загалом, індекс цін на сировинні товари до 2026 року прогнозується на рівні +16%, що зумовлено подорожчанням енергоносіїв, добрив та рекордними цінами на деякі метали.
Вплив на нафтовий ринок
Світовий банк наголошує, що атаки на енергетичну інфраструктуру та перебої з транспортуванням через Ормузьку протоку, якою до війни проходило близько 35% світової морської торгівлі нафтою, стали значним потрясінням для ринку. Ці події вже призвели до відчутних наслідків.
Прогнозована середня ціна нафти марки Brent у 2026 році становитиме 86 доларів за барель, тоді як у 2025 році вона очікується на рівні 69 доларів. У гіршому випадку, при подальшому пошкодженні критичної нафтогазової інфраструктури та повільному відновленні експорту, ціна нафти може сягнути 115 доларів за барель вже цього року.
Глобальні економічні наслідки
Експерти Світового банку зазначають, що війна впливає на світову економіку поетапно: спочатку через зростання цін на енергоносії, потім на продукти харчування, а згодом — через прискорення інфляції, що веде до підвищення відсоткових ставок та подорожчання боргового фінансування.
Найбільш вразливими до цих шоків виявляться найбідніші країни з високим рівнем боргового навантаження.
Прогнози щодо інфляції в країнах, що розвиваються, також невтішні:
- За базовим сценарієм, у 2026 році інфляція становитиме в середньому 5,1% (порівняно з 4,7% торік).
- У разі затяжної війни рівень інфляції може зрости до 5,8%.
Економічне зростання також зазнає значного удару. За оцінками фахівців, економіки, що розвиваються, у 2026 році зростуть лише на 3,6%, що значно нижче довоєнного прогнозу в 4%.
Добрива та продовольча безпека
Ціни на добрива також очікує значне зростання: у 2026 році вони можуть піднятися на 31%. Особливо відчутним буде подорожчання карбаміду (сечовини) — найпоширенішого азотного добрива, виробництво якого тісно пов'язане з цінами на природний газ. Його вартість може зрости на 60%.
Це підвищення цін на добрива посилить тиск на світові продовольчі ринки, призведе до скорочення доходів фермерів та створить серйозні ризики для майбутніх урожаїв.
Всесвітня продовольча програма (ВПП) попереджає, що у разі затяжної війни ще 45 мільйонів людей можуть опинитися на межі гострої продовольчої нестачі вже цього року.
Регіональні конфлікти: вплив війни в Ірані на світову та українську економіку
Прикладом того, як регіональні конфлікти вже впливають на світову економіку, є збройне протистояння за участю Ірану, що триває вже два місяці. Його наслідки відчуваються далеко за межами регіону:
- В Індії та Бангладеш зупиняють роботу фабрики.
- В Ірландії, Польщі та Німеччині спостерігаються перебої з авіаперевезеннями.
- У В’єтнамі, Південній Кореї та Таїланді запроваджують обмеження на споживання електроенергії.
Зокрема, як повідомлялося раніше, програма прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді з будівництва доріг стикається з масштабними перебоями через скорочення постачання критично важливого бітуму, спричиненого конфліктом в Ірані.
Ця війна також створює значні ризики для України, включаючи можливе зростання тарифів, прискорення інфляції та подорожчання продуктів.
Аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що ціна на нафту близько 90 доларів за барель може призвести до додаткових втрат для української економіки на рівні приблизно 2,7 мільярда доларів (або 1–1,5% ВВП). У такому разі інфляція в Україні може зрости ще на 2,2%.
