Археологи знайшли стародавнє місто в Мексиці
Археологи виявили стародавнє поселення в Мексиці під час будівництва залізниці
Під час розкопок для будівництва об'їзної залізниці Імуріс-Ногалес у мексиканському штаті Сонора робітники натрапили на значно давнішу знахідку. Археологи Національного інституту антропології та історії Мексики (INAH) виявили стародавнє поселення Ла-Сьєнега, яке передувало відомому місцю Серро-де-Трінчерас, а також дві ділянки з наскельними малюнками.
Відкриття було зроблено під час рятувальних розкопок, пов'язаних із проєктом залізниці. Поселення Ла-Сьєнега розташоване в долині та каньйоні річки Кокоспера, неподалік кордону з американським штатом Арізона. Група з шести археологів під керівництвом Мартінеса Раміреса протягом кількох місяців досліджувала та документувала знахідки.
Це одна з найважливіших археологічних знахідок у регіоні за останні роки. Особливість відкриття полягає в тому, що поселення залишалося непоміченим досі. У 2008 році дослідники зафіксували лише 10 будинків, проте будівельні роботи виявили справжні масштаби поселення, які значно перевищили початкові оцінки.
Унікальна архітектура підземних будинків
Мешканці Ла-Сьєнеги будували свої житла незвичним способом. Як зазначають дослідники INAH, будинки були овальної або прямокутної форми та розташовувалися на глибині від 1 до 2,2 метрів під землею. Цей стиль будівництва розвивався протягом поколінь: внутрішні стіни житлових комплексів поступово розширювалися за рахунок земляних прибудов, що свідчить про тривале заселення та перебудови села.
Усередині підземних споруд археологи виявили внутрішні стіни, які утворювали замкнуті простори, схожі на сімейні квартири. Це вказує на те, що кілька поколінь великих сімей могли жити разом у тісно пов'язаних житлових групах.
"Архітектурні залишки розкидані по всьому плато розміром 250 на 250 метрів, де колись розташовувалося близько 60 будинків. Крім того, оброблялися землі біля водотоку", — розповів Мартінес Рамірес.
Дослідники вважають, що мешканці обрали це місце через доступ до родючої землі та сприятливі умови для поселення.
Поховання розкривають ритуали та соціальну структуру
Виявлені людські останки проливають світло на ритуальні практики та соціальні зв'язки громади. Під час розкопок у трьох житлових комплексах археологи знайшли дві окремі зони поховань, що містили понад 100 людських останків, пов'язаних із традицією Трінчерас.
Серед них було близько 40 традиційних поховань, де тіла були розміщені в зігнутому положенні, а також 28 кремацій, де останки поміщали в керамічні посудини. У деяких похованнях знайшли прості прикраси з мушель, що вказує на нерівний доступ до цінних ресурсів усередині громади.
"Ми спостерігаємо сліди традицій Трінчера та Хохокам, які раніше вважали паралельними, не до кінця розуміючи зв'язки між ними. Тут видно повторювані міграції та періоди занепаду. Це дозволяє припустити, що Ла-Сьєнега була прикордонним пунктом для обміну ресурсами", — пояснили в INAH.
Наскельні малюнки як свідчення давньої культури
Археологи також задокументували два місця з наскельними малюнками в околицях поселення. Одне з них, відоме як петрогліфи Бабасака, включає шість панелей довжиною понад 200 метрів, прикрашених геометричними та антропоморфними фігурами.
Друге місце, "Ведмежі сліди", містить малюнки всередині невеликої печери, які нагадують відбитки ведмежих лап. Точний вік наскельних зображень залишається невизначеним, проте фахівці припускають, що вони датуються періодом між 800 та 1400 роками нашої ери.
Наскельні малюнки доповнюють картину життя в Ла-Сьєнезі. Разом зі знахідками поселень та поховань вони дозволяють скласти повнішу уяву про те, як жили люди, як була влаштована їхня громада та як вони взаємодіяли з навколишнім середовищем.
Нові відкриття в археології
Археологи, які досліджують кладовище XVII століття у Високій Арктиці, виявили свідчення небезпек, з якими стикалися китобої раннього Нового часу. Серед них — важка фізична праця та хвороби, такі як цинга.
На жаль, це місце поховання швидко руйнується через зміну клімату, що перетворює археологічні розкопки на гонку з часом.
