Європа масово відмовляється від присадибних ділянок
У Європі масово відмовляються від присадибних ділянок: причини та наслідки
У Європі набирає обертів несподівана тенденція: мешканці масово відмовляються від власних садів та городів, які ще недавно були дефіцитом. Сотні ділянок стоять порожніми, чекаючи на орендарів, повідомляє Gazeta.pl.
Найяскравішим прикладом цієї ситуації стало польське місто Кельце. Тут у садах родини Стефана Жеромського пропонують до 320 ділянок для передачі мешканцям міста та навколишніх районів.
Надлишок землі в інших містах
Подібна ситуація спостерігається й в інших великих польських містах, зокрема в Лодзі, Познані, Бидгощі та Жешуві.
Зміна поколінь як головна причина
Основною причиною падіння попиту на присадибні ділянки експерти називають зміну поколінь. Інспекторка Барбара Бєганська зазначає, що багато літніх людей роками доглядали за городами, але тепер фізично не можуть цього робити.
Старше покоління сподівалося передати землю дітям чи онукам, проте молодь має інші пріоритети. Вони масово переїжджають до мегаполісів заради кар’єри, а ті, хто залишається, не бажають займатися городництвом.
«Вони дорослішають до рішення відмовитися від використання ділянки», — пояснює інспекторка.
Привабливі умови для нових власників
Попри відсутність електрики, ділянки в Кельці розташовані в мальовничій місцевості з багатою флорою та фауною. На території є 46 водойм та 13 загальнодоступних колодязів.
«У Кельці небагато місць, де можна зустріти кроликів і косуль», — зазначає Бєганська, додаючи, що це чудова можливість для містян мати власний куточок природи.
Щоб стати власником саду, потрібно сплатити 704 злотих (близько 8 518 грн). Ця сума включає:
- вступний внесок — 300 злотих (приблизно 3 630 грн);
- плату до Фонду розвитку — 150 злотих (близько 1 815 грн);
- річну плату за користування землею — 254 злоти (близько 3 073 грн).
Криза добрив: загроза світовому продовольству
Раніше повідомлялося, що фермери уважно стежать за цінами на добрива, які зросли приблизно на 50%. Криза у світовому секторі добрив спровокована війною та блокадою Ормузької протоки.
До половини світового виробництва продовольства залежить від штучних азотних добрив. Їх отримують шляхом з’єднання азоту з повітря з воднем із природного газу для виробництва аміаку.
