Норвегія вимагає скасувати мораторій ЄС на буріння в Арктиці
Норвегія наполягає на скасуванні мораторію ЄС на буріння в Арктиці
Норвегія звернулася до Європейського Союзу з вимогою скасувати мораторій на буріння нових нафтових і газових свердловин в Арктиці. Нова арктична політика ЄС має бути оприлюднена до кінця вересня.
Як повідомляє Bloomberg, Норвегія, яка не є членом ЄС, залишається найбільшим експортером нафти та газу в Західній Європі. Видобуток на норвезькому континентальному шельфі задовольняє близько 30% попиту на газ у Євросоюзі та Великій Британії. Блокада Ормузької протоки надала Осло додаткові аргументи, щоб переконати Брюссель відмовитися від обмежень, адже залежність ЄС від норвезького газу зростає.
Кліматичні та екологічні ризики
Основне протистояння розгортається навколо питань клімату та захисту навколишнього середовища. Критики наголошують, що Арктика нагрівається втричі-вчетверо швидше за середньосвітовий показник, що робить регіон особливо вразливим до розвідувальних робіт. Розширення буріння, на їхню думку, підриває зусилля щодо відмови від викопного палива.
«Немає жодних кліматичних підстав для того, щоб по-різному ставитися до нафти та газу, видобутих на північ чи на південь від певної лінії», — заявив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Норвезькі бурові роботи в Арктиці зосереджені в Баренцевому морі. Уряд країни стверджує, що через потепління вод Гольфстріму умови там стали порівнянними з умовами на шельфі південніше — наслідок зміни клімату, спричиненої значною мірою викидами від видобутку викопного палива.
Попри прогнози скорочення видобутку нафти та газу в Норвегії найближчими роками, країна нещодавно відкрила 70 нових блоків для розвідки в Північному, Норвезькому та Баренцевому морях. За оцінками WWF, у Баренцевому морі від виявлення родовища до початку видобутку минає близько 18 років.
Водночас коаліція екологічних організацій попереджає, що розширення буріння в Арктиці створює ризик «непоправної шкоди навколишньому середовищу». Це може посилити загрози безпеці Європи та закріпити залежність від викопного палива навіть після досягнення ЄС мети нульових викидів до 2050 року.
Газовий ринок Європи: нові виклики
З початку війни США та Ізраїлю проти Ірану ціни на газ в Євросоюзі зросли більш ніж на 55%. Обмеження поставок з Близького Сходу можуть ускладнити наповнення газосховищ перед наступним опалювальним сезоном.
Крім того, Європа може зіткнутися з критичним дефіцитом газу, якщо перебої з морськими перевезеннями через Ормузьку протоку триватимуть від одного до трьох місяців.
