Посилення впливу на Південному Кавказі: хто виграє?

Боротьба за вплив на енергетику та торговельні шляхи Південного Кавказу

Після початку війни в Ірані загострилося суперництво за контроль над енергетичними ресурсами та торговельними маршрутами на Південному Кавказі. Як повідомляє Bloomberg, великі держави активізували боротьбу за домінування в регіоні, де ключову роль відіграють транспортні коридори та енергетична інфраструктура.

Війни на Близькому Сході та в Україні підвищили стратегічне значення Кавказу, адже традиційні шляхи на північ і південь заблоковані через конфлікти, санкції та геополітичні протистояння.

"Росія довгий час контролювала цей регіон, але тепер стикається із зростаючою конкуренцією з боку США, Туреччини, Європейського Союзу та Китаю", – зазначається в статті.

Аналітикиня Кейт Маллінсон, партнерка PRISM Strategic Intelligence у Лондоні, вважає, що США демонструють безпрецедентний інтерес до Південного Кавказу, що "назавжди підриває інтереси Кремля в Азербайджані та Вірменії". За її словами, Вашингтон сприяє економічній інтеграції країн регіону, розширюючи зв’язки з Туреччиною та Центральною Азією.

У понеділок в Єревані розпочнеться засідання Європейської політичної спільноти, а наступного дня відбудеться перший саміт Європейського Союзу з Вірменією. Метою цих зустрічей є зміцнення двосторонніх відносин. Минулого року уряд Вірменії оголосив про намір подати заявку на членство в ЄС.

За даними видання, ЄС планує укласти з Вірменією угоду про партнерство у сфері транспортної інфраструктури, що може включати фінансування до 2,5 мільярдів євро. "Ця ініціатива спрямована на розвиток транспортних, енергетичних та цифрових зв’язків у регіоні після укладення мирної угоди між Вірменією та Азербайджаном і покращення відносин із Туреччиною", – йдеться в матеріалі.

Крім того, ЄС планує активізувати співпрацю у сфері безпеки з Вірменією, зокрема через створення нової цивільної місії для протидії кібератакам та дезінформації.

Розвиток економічних відносин

Тим часом США підтримують розвиток транспортного коридору через Вірменію, плануючи партнерство у сфері управління залізничними та автомобільними маршрутами на півдні країни. Ця угода свідчить про довгострокову зацікавленість Вашингтона в регіоні, включаючи розвиток нафто- та газопроводів, а також волоконно-оптичних мереж для цифрової інфраструктури.

"Глобальні потрясіння, спричинені перебоями в торгівлі через Перську затоку через війну в Ірані, підсилюють стратегічне значення Кавказу", – наголошують автори.

Видання також повідомляє, що Туреччина наближається до відкриття кордону з Вірменією, який залишається закритим з 1993 року. Країни вже відновили дипломатичні відносини, хоча авіасполучення між ними досі відсутнє.

"Вірменія зближується з ЄС і США, попри те, що залишається членом митного союзу Євразійського економічного союзу під керівництвом Росії", – зазначають журналісти. На території Вірменії розташована єдина російська військова база на Південному Кавказі, що викликає невдоволення Кремля.

У квітні Володимир Путін нагадав прем’єр-міністру Вірменії Ніколу Пашиняну про залежність Єревана від російських енергоресурсів.

Залишки російського впливу

Автори статті нагадують, що просування Грузії до ЄС зупинилося після зближення уряду цієї країни з Росією.

"Домінування Москви на Кавказі підривається через війну в Україні, яка виснажує її ресурси та можливості впливу в регіоні". Однак аналітикиня Натія Сескурія зазначає, що хоча США створили стимули для країн Центральної Азії та Південного Кавказу шукати альтернативних партнерів, російський вплив у регіоні все ще залишається значним.

"Зарано говорити про те, що США здобувають переконливу перемогу, а Росія – остаточну поразку на Кавказі", – підсумовує вона.

Глобальні наслідки війни в Ірані

Війна в Ірані становить серйозну загрозу для глобальних амбіцій Росії, оскільки руйнує її партнерські мережі. Збереження іранського режиму могло б дати Москві шанс утримати плацдарм на Близькому Сході.

Експерти зазначають, що війна в Ірані вивела Україну на геополітичну карту Близького Сходу. Країни Перської затоки звернулися до Києва за підтримкою, а Україна, у свою чергу, налагодила відносини з Катаром, Саудівською Аравією та ОАЕ. Київ пропонує технології дронів в обмін на дипломатичну підтримку та угоди в енергетичній сфері.