Війна Росії: кінець російської гегемонії у пострадянському просторі
Як війна Росії проти України змінює геополітичну карту пострадянського простору
Поки Україна чинить опір російській агресії, більшість колишніх радянських республік, за винятком Білорусі, поступово віддаляються від впливу Кремля. Путінська війна не лише підриває позиції Росії в регіоні, а й змушує сусідні країни переглядати свої відносини з Москвою.
Росія десятиліттями наполягала на своєму праві контролювати так зване "близьке зарубіжжя" – колишні радянські республіки, які Кремль вважав зоною своїх виключних інтересів. Ця політика, що існувала задовго до приходу до влади Володимира Путіна, стала наріжним каменем його стратегії відновлення статусу Росії як великої держави. Однак провальна війна в Україні поставила під сумнів ці амбіції.
Оглядач The Wall Street Journal Кейсі Мішель зазначає, що багато американських лідерів раніше не заперечували проти російської регіональної гегемонії. Наприклад, Білл Клінтон тиснув на Україну та Казахстан, аби ті відмовилися від ядерної зброї на користь Росії, а Барак Обама фактично проігнорував російське вторгнення до Грузії та обмежився символічними санкціями після анексії Криму у 2014 році.
Сьогодні ж ситуація кардинально змінилася. "Росія більше не є навіть провідною регіональною державою в тих областях, де вона колись панувала", – констатує Мішель. Україна не лише зупинила російський наступ, а й перенесла бойові дії на територію агресора, підриваючи контроль Кремля над окупованим Кримом. Поставки на півострів скорочуються, а плани Путіна щодо захоплення Донбасу все більше нагадують фантазії.
Колишні радянські республіки обирають власний шлях
Інші країни пострадянського простору також переглядають свої відносини з Росією. Окуповане Придністров'я, яке десятиліттями було оплотом російського впливу в Молдові, переживає економічний колапс і все частіше розглядає можливість реінтеграції з Кишиневом.
Вірменія, яка раніше була вірним союзником Москви, тепер активно розвиває відносини із Заходом. Нещодавно Єреван провів перший двосторонній саміт з Євросоюзом, а після погроз Путіна застосувати "український сценарій" уряд країни не змінив курсу. "Це дуже далеко від поведінки російського васала", – зауважує Мішель.
Країни Центральної Азії також дистанціюються від Росії. Казахстан офіційно переглянув свою історію, заявивши, що його коріння сягає не радянської епохи, а степової імперії Золотої Орди. У цій інтерпретації вплив Москви розглядається як колоніальне нав'язування.
Як зазначає киргизько-американська дослідниця Еріка Марат, сприйняття Росії в Киргизстані різко змінилося після повномасштабного вторгнення в Україну. "Молоді покоління розглядають радянізацію як колоніальний досвід, порівнянний з європейською експансією в Африці та Азії", – пише вона.
Єдиним винятком залишається Білорусь, яка продовжує підтримувати Росію. Однак, як підкреслює Мішель, це лише підтверджує загальну тенденцію: решта країн прагне позбутися російського впливу.
Росія втрачає статус регіонального лідера
Провал Путіна в Україні став очевидним не лише для зовнішнього світу, а й для самих росіян. Як пише The Guardian, кремлівська пропаганда вже не може приховати наслідки війни. Нафтопереробні заводи в глибині Росії горять після ударів українських безпілотників, а економіка країни страждає від інфляції та падіння доходів населення.
Однак Путін залишається в пастці власної авторитарної системи, оточений радниками, які бояться або не бажають говорити правду. "Він застряг на острові омани, не маючи можливості повернутися до реальності", – зазначає оглядач видання.
Кейсі Мішель робить висновок, що США та їхні союзники мають підтримати не лише Україну, а й такі країни, як Вірменія та Молдова, щоб остаточно позбавити Росію статусу регіонального лідера. "Америка може допомогти показати Росію такою, якою вона є насправді: не світовою державою, а країною, яка втратила навіть регіональне домінування", – підсумовує він.
